Результати агрохімічного аналізу показали, що в цілому ґрунти орендованої землі за 16 років додали в родючості, збільшилась кількість органічної речовини, а відповідно — виріс відсоток гумусу, але агрофон полів — нерівний. «Якщо взяти вміст азоту на полі, то в одній частині рівень його забезпечення високий, а в іншій — середній. Деякі поля були повністю забезпечені азотом — на високому чи достатньому рівні», — зауважив Дмитро Колісник.

Аналіз ґрунту — це зручний і ефективний інструмент, переваги якого аграрій буде відчувати протягом кількох років. «Карти, отримані від AgriLab раніше, ми використовуємо і цього року. Наприклад, зараз вносимо дефікат із органічними добривами. І вносимо саме на те поле, яке, згідно з даними аналізу, цього потребує. Ми сьогодні розкидаємо амофос конкретно на те поле, яке має недостатній рівень забезпеченості фосфором. Тобто аналіз — це інструмент не на один рік. Я б рекомендував фермерам робити аналіз систематично — через 2-3 роки. Зараз ми маємо рекомендації і вносимо добрива згідно з ними, через два роки повторимо аналіз ґрунту і побачимо різницю між тим, що було, і тим, як стало, і зрозуміємо результат наших робіт. Наприклад, ми вносимо рідку фракцію органічних добрив в об’ємі 150 т/га. Це чимало. Відповідно, хочемо побачити результат: діє воно чи ні».

Те, наскільки успішним буде підприємство, залежить від багатьох чинників. Деякі з них — зовнішні, вони не залежать від аграрія. Але тими факторами, якими виробник може керувати, не варто нехтувати. Агробізнес — справа ризикована, але сучасні технології, якісний аналіз ґрунту в тому числі, дозволяють мінімізувати або уникнути можливих ризиків.

«Сільське господарство — це азартна гра, коли за столом сидять четверо — Господь Бог, держава, зернотрейдер і фермер. І все було б нормально, але одна біда — вони знають мої карти, і мені в них не виграти. Ми не можемо передбачати дії влади, плани трейдерів, тим паче — на яку погоду чекати. Цього року у нас було зовсім мало опадів. Але ми отримали результат вище середнього по району і не в останню чергу — завдяки аналізу ґрунту та отриманим рекомендаціям. З даних аналізу ми побачили якість і потенціал своїх ґрунтів — відповідно відкоригували добрива і сівозміну. Маючи перед собою агрохімічні карти, ми бачимо, що нам потрібно і куди рухатись далі», — розповів Дмитро Колісник.

Для фермерського господарства «Златопіль» результати агродіагностики поля стали зручним інструментом управління і планування, в першу чергу — системи живлення поля. «AgriLab відкрив нам очі на внесення добрив під таку культуру, як соя, яка займає в сівозміні господарства до 250 га, а саме — на запланований урожай в 30 ц/га достатньо N40, P40, K20, що суттєво зекономило витрати на придбання міндобрив», — говорить Дмитро Колісник.

«Аналіз для нас — як настільна книга, яку відкривають кожен день, проводячи розрахунки. Це не та інформація, яка десь лежить на нижній полиці і покривається порохом. Ми дивимося на ці карти, аналізуємо, приймаємо по них рішення, плануючи ті чи інші дії», — ділиться він.

Перевіривши ефективність аналізу ґрунту на власній практиці, Дмитро Колісник радить і іншим аграріям не зволікати з його проведенням.

«Аналіз треба робити. Якщо фермер не думає, до кого піти, щоб знайти комбайн і зібрати врожай, а потім ще знайти, хто б те поле виорав, тоді він вже замислюється над тим, що у його землі. Якщо це господарство з земельним банком, технічним парком, певним рівнем валової продукції, то, звичайно, аналіз ґрунту — необхідна річ. Ті, хто вважають, що це зайва витрата, нехай порахують, у скільки обійдеться аналіз, і порівняють з витратами на мінеральні добрива. Удобрення без аналізу ґрунту зазвичай — гроші на вітер».