У ГК “АгроРегіон” вже декілька років застосовують індивідуальний підхід та вносять добрива відповідно до потреб кожного поля. Про те, як “розібрати” поля на “запчатини” та точне землеробство в “Агро Регіон” розповів Юрій Лисак, головний агроном компанії у матеріалі Ростислава Панічева для журналу “iFarming”
Легко досягти результату, коли в господарстві землі відрізняються приблизно однаковим складом ґрунту. Тут із вирощуванням сільгоспкультур усе просто: вносиш певну норму поживних речовин, одну на все поле, і не думаєш про те, що це може потім позначитися на рентабельності. Інша ж ситуація в агрокомпанії «Агро-Регіон», землі якої розташовано в Чернігівській, Київській та Житомирській областях, про що розмова велася з головним агрономом холдингу, Юрієм Лисаком.
– Пане Юрію, на скільки відрізнялися землі господарств «Агро-Регіон» від того, що вам доводилося бачити в інших місцях?
— Коли я прийшов у цю компанію працювати, я відразу помітив строкатість, якої в інших регіонах, де я працював, не доводилося спостерігати. Одна справа — чорноземні райони Житомирської області. Але інша справа — Київське Полісся. Ці ділянки різняться не тільки кліматичними характеристиками. Погляньте на те, що діється на Півночі: тут є і піски, і заболочені низинки. Це означає одне: для отримання відповідної рентабельності треба якось впоратися з цією строкатістю.
-Чи існує метод, як працювати на таких землях?
—Якщо взяти та проаналізувати ті проблемні поля, видно, що там не все так добре зі складом ґрунту. Наприклад, глинистий ґрунт краще утримує вологу, а піщаний, навпаки, ні. А може бути проблема навіть у тому, що неврожайне місце знаходиться в низинці, де рослини щороку підмокають, і тому не показують хороших врожаїв, або ж, навпаки, у сухий рік отримуємо найвищий урожай.
Окрім цього, нам стало зрозуміло, що треба щось робити і з кислотністю ґрунтів. Детальний аналіз показав, що розбіжність у кислотності буває навіть як на полях, що розташовані на відстані в один кілометр одне від одного, так і в межах одного того самого поля. Є в агрохолдингу й такі місцини, де ґрунти кислі, а вже через лісок лужні. Маємо навіть і лужні піски, хоч раніше я вважав, що піщані ґрунти в переважній більшості мають кислу реакцію ґрунтового розчину.
– Ви проводили аналіз ґрунту своїми силами?
— Звичайно ні. Це все робить лабораторія. Чотири роки тому ми почали шукати лабораторію, партнерів, які б змогли якісно зробити всі необхідні дослідження ґрунтів, надавши після всього ще й рекомендації щодо внесення добрив. Спробували працювати з різними виконавцями, щоб вибрати, з ким працювати далі. Щодо характеристик ґрунтів, усі вони давали схожі дані, а от рекомендації щодо внесення добрив часто відрізнялися.
Ми вирішили випробувати ці рекомендації, для чого вибрали у двох господарствах два строкатих масиви 2 тис. гектарів, які за своїми якостями вважаються не дуже врожайними. Бо на хорошій землі все зрозуміло — родючість ґрунту буде нівелювати негаразди в можливих проблемних місцях. А от бідніший ґрунт, де ще й опадів не так багато, покаже все, як на долоні.
Виявилося, що найдосвідченішими й точними у цьому були представники з AgriLab. Їхні лабораторні аналізи показали, що поля дуже нерівномірні як за вмістом калію чи фосфору, так і за кислотністю. Лабораторія розробила цілу систему, як і що вносити на дослідне поле. До того ж ця система підживлення докорінно відрізнялася від того, що зазвичай застосовували в господарстві.
– Що було такого в тих рекомендаціях лабораторії, що змусило «Агро-Регіон» працювати з нею далі?
— Передусім це зменшення витрат на добрива, зосередження уваги на тих елементах, на які ми не звертали увагу. На дослідних полях витримали всі рекомендації лабораторії. Зокрема, нам запропонували знизити норму внесення добрив. Натомість вони порадили зважити на вапнування, а також внести цинк — елемент, яким багато хто просто нехтує і не згадує.
У результаті маємо урожай на дослідних полях на рівні з контрольними, а от витрата добрив виявилася меншою. Якщо перевести в гроші, то традиційна технологія господарства коштувала 192 дол. на кожен гектар посівів кукурудзи. А от те, що запропонували в лабораторії, обійшлося на понад 40 дол. менше.
ІНФОРМАЦІЙНА ДОВІДКА
На сьогодні «Агро-Регіон» обробляє 38 тис. гектарів ріллі, з якої приблизно 40–45% відведено під кукурудзу, а 15–20% — під соняшник. Щороку врожайність цих культур та рентабельність їхнього вирощування лише зростає.
«І в цьому велика заслуга диференційованого методу внесення мінеральних добрив, — коментує Юрій Лисак. — У сьогоднішніх умовах ця технологія допомагає не лише отримати більший врожай з кожного гектара, але й оптимальніше використати кожну вкладену у виробництво гривню».
– Чого вдалося досягти завдяки рекомендаціям та диференційованому внесенню добрив?
— Вийшло так, що північні регіони — Чернігівщина та Київщина — відрізняються високим умістом фосфору. А тому для цих господарств норму внесення фосфорних добрив було знижено. Уже два роки як у цих регіонах норму добрив знижено на 50–60%, а деякі поля мають такий вміст цього елементу, що на них варто обмежитися лише стартовими добривами.
Натомість на чорноземах Житомирщини виявилася нестача фосфору за високого вмісту калію. Та з урахуванням того, що фосфорні добрива дорожчі за калійні, витрати на цих полях трохи зросли. Тому ми говоримо про те, що диференційований посів дає змогу не лише зекономити на добривах у рамках всього агрохолдингу, а ще й оптимізувати їхнє внесення в рамках певних ґрунтово-кліматичних умов, що в кінцевому підсумку позитивно позначається на рентабельності.
-Розкажіть, чим вносите добрива та вапно за рекомендаціями?
— Що стосується вапна, то це все була наша стара техніка, яка була в арсеналі господарства. Тут все легко, бо треба було, щоб на певну ділянку поля припало дві тонни на гектар, а на інші — чотири. Це досягається просто за допомогою зміни швидкості. Оператор має перед собою карту і там, де норма є меншою, він просто їде вдвічі швидше.
А от для роботи з фосфором і калієм треба було підібрати вже якийсь новий і сучасний агрегат, який би підтримував диференційоване внесення добрив. На ринку було представлено кілька брендів схожої техніки, тому її вирішили перед придбанням ретельно випробувати. І так зупинилися на причіпних розкидачах компанії Amazone ZG-TS 8200, яких у нас тепер три одиниці.
Amazone ZG-TS 8200 ефективно справляється з внесенням добрив за картами завдань
Спочатку механізатори такої великої техніки в господарстві побоювались, що така техніка загрузатиме в полі, нею буде дуже важко оперувати. Однак робота показала, що один такий агрегат Amazone ZG-TS 8200 набагато ефективніше виконує поставлені завдання, ніж старі тритонні розкидачі, які були на той момент в наявності в господарствах ГК «Агро-Регіон».
Сподобалось і те, що один такий розкидач замінює три маленькі. А це означає меншу потребу залучати трактори, швидше навантаження і більший виробіток на полі. Один із розкидачів за три сезони покрив уже приблизно 78 тис. гектарів, розкидавши по 10 тис. тонн добрив за середньої норми 120 кг. Одним словом, ми цією технікою повністю задоволені.
Які підводні камені були під час налагодження роботи з диференційованим внесенням?
— Одна з таких помилок, яку ми зробили на самому початку, — це схема відбирання зразків ґрунту, яка базується на відбиранні одного зразка на 10 га по сітці.
З 2018 року ми почали робити карти врожайності. І за допомогою них, а також знімків NDVI ми побачили, що на полях дуже багато різних ділянок із різними характеристиками.
На наших полях ми виділяємо специфічні зони неоднорідності, які повторюються з року в рік. На одному полі може бути кілька таких зон. Трапляються навіть випадки, коли в межах однієї ділянки розрізняють цілих шість різних за показниками врожайності секторів. Саме з урахуванням цих даних і проводять відбирання проб ґрунту, що дає набагато точнішу картину про стан поживних речовин та кислотність. І якщо раніше такий детальний аналіз не мав жодного значення, то тепер з новою технікою Amazone усі ці дані можна застосувати практично на полі, вносячи кожний елемент у тій нормі, яка потрібна на конкретному місці.
У розкидачах Amazone ZG-TS 8200 є модуль програмного забезпечення GPS-Maps, який дає змогу просто обробляти аплікаційні карти у форматі shape. При цьому задають або необхідні значення внесеного матеріалу або безпосередньо необхідну кількість діючої речовини.
Що порадите іншим агровиробникам, які хочуть застосувати диференційоване внесення добрив на своїх полях?
— Спершу треба бажання та зацікавити колег виявляти та аналізувати проблемні та високоврожайні зони. Без цього подальші кроки зробити неможливо. Не раджу одразу займатися підбиранням техніки. Насамперед слід дослідити свої поля, зрозуміти причини високої та низької врожайності. Далі необхідно підшукати ту лабораторію, на дослідження та рекомендації якої можна повністю покластися. І тільки тоді, коли кожне поле буде розібрано на «запчастини», можна думати про те, чим саме вносити добрива.
Детальний аналіз може показати, що на певних ділянках не буде скорочення витрат на добрива. Як у нас на полях, де довелося вносити більше фосфору. Однак цей метод позначиться на повному розкритті потенціалу того чи іншого поля, а також, врешті-решт, на загальній рентабельності господарства.
Ростислав Панічев, іFarming
“Чотири роки тому ми почали шукати лабораторію, партнерів, які б змогли якісно зробити всі необхідні дослідження ґрунтів, надавши після всього ще й рекомендації щодо внесення добрив. Спробували працювати з різними виконавцями, щоб вибрати, з ким працювати далі. Щодо характеристик ґрунтів, усі вони давали схожі дані, а от рекомендації щодо внесення добрив часто відрізнялися.Ми вирішили випробувати ці рекомендації, для чого вибрали у двох господарствах два строкатих масиви 2 тис. гектарів, які за своїми якостями вважаються не дуже врожайними. Бо на хорошій землі все зрозуміло — родючість ґрунту буде нівелювати негаразди в можливих проблемних місцях. А от бідніший ґрунт, де ще й опадів не так багато, покаже все, як на долоні.
Виявилося, що найдосвідченішими й точними у цьому були представники з AgriLab. Їхні лабораторні аналізи показали, що поля дуже нерівномірні як за вмістом калію чи фосфору, так і за кислотністю. Лабораторія розробила цілу систему, як і що вносити на дослідне поле. До того ж ця система підживлення докорінно відрізнялася від того, що зазвичай застосовували в господарстві… Зокрема, нам запропонували знизити норму внесення добрив. Натомість вони порадили зважити на вапнування, а також внести цинк — елемент, яким багато хто просто нехтує і не згадує”.
