ФГ «Ятрань», Кіровоградщина, межа з Одеською та Миколаївською областю… Про погодні умови в цьому регіоні цього року – самі розумієте.
У більшості господарств по регіону середня врожайність – 2-5 т/га кукурудзи. У ФГ «Ятрань» на деяких полях – близько 10 т/га. Полив? Ні. Тоді як їм це вдалось?
Детальніше – тут.
Класична технологія, оранка, розкидачі, однакова технологічна карта на весь масив полів, середньостатистична врожайність… Як кажуть «все як в усіх». Так було в господарстві 5 років тому, допоки тут не змінили стратегію і почали впроваджувати елементи точного землеробства.
Зміни були поступові. Спершу на техніку встановили автопілоти та забезпечили RTK точність. І вже з цього першого кроку отримали результат гарантовані 12%+: завдяки зменшенню кількості проходів техніки і перекриттів вдалось заощадити ресурси – добрива, насіння, ЗЗР, паливно-мастильні матеріали.
Наступним кроком стало проведення комплексної агродіагностики полів за алгоритмом AgriLab та створення індивідуальної технологічної карти для кожного поля. Агродіагностика дала відповіді на декілька запитань.
Перше – стало зрозуміло, які можливості має кожне поле і на який рівень його ефективної врожайності орієнтуватися.
Друге – аналіз погодно-кліматичних даних та критичних факторів ґрунту і особливостей поля дозволили мінімізувати пов’язані з ними виробничі ризики.
Третє – розуміння найбільш ймовірного рівня урожайності на конкретному полі дозволили підібрати гібриди за агро потенціалом і економікою поля.
Четверте – на основі інформації про агрохімічні, агрофізичні, кліматичні та інші дані ґрунту поля, було розроблено стратегію по системі удобрення, яка визначала що, коли, як і скільки треба вносити, щоб отримати очікувану врожайність. Агродіагностика поля стала фундаментом для створення оптимальної технологічної карти для кожного поля.
Нова стратегія передбачала перехід від основного удобрення до перед- та припосівного шляхом диференційованого та локально-стрічкового внесення добрив. А отже стало зрозуміла потреба в дообладнанні та оновленні парку техніки саме під такі конкретні завдання.
Після цього у господарстві почали змінювати підхід до обробітку ґрунту, переходити на вологозбереження. Тепер тут використовують verti-till та strip-till з одночасним локально-стрічковим диференційованим внесенням добрив.
Що робили? На тих полях, де було виявлене шкідливе ущільнення ґрунту, застосували глибоке рихлення. Системне проведення оранки за багато років утворило потужний пласт (плужна підошва), який був як корок, що не дозволяв ґрунту дихати, а корінню – проростати і отримувати доступ до поживних речовин. І ще гірше те, що така дефіцитна волога замість того, щоб накопичуватись у нижніх шарах ґрунту, швидко втрачалася з поверхні. Перехід на вертикальний обробіток вирішив ці проблеми.
Ефективне управління вологою і ресурсами
На розущільнених полях впровадили полосовий обробіток ґрунту – strip-till. За цієї технології обробіток ґрунту проводиться тільки смугами у рядках майбутнього посіву, тоді як міжряддя залишається необробленим, а залишена тут стерня зберігає вологу. При тому обробіток ґрунту поєднується з одночасним локальним внесення добрив. По «рецептам» і «картам-завдання», створеними за алгоритмом AgriLab, були застосовані змінні норми фософорних та азотних добрив. Перехід на strip-till у господарстві зробили лише минулого року. І дуже вчасно, як показав рік 2020.
Важливо!
Слід зауважити, що знайти ті ж самі рядки, які були утворені восени, можна лише з використанням важливого елементу точного землеробства, а саме застосування сигналу RTK з точністю до ±2,5 см і збереження ліній осіннього обробітку з внесенням добрив для точного попадання сівалки в рядки при весняному посіві.
Результат 2020: до 10 тон кукурудзи з гектара + 30% оптимізація добрив
Формула такого успіху мала дві основні складові: перша – оцінка потенціалу поля і відповідний підбір гібридів та добрив, друга – диференціація ресурсів і технологія локально-стрічкового внесення. Це дозволило одночасно досягнути кількох цілей:
Перша – збільшення ефективності використання добрив. Адже поживні речовини вносились локально і саме на ту глибину, яка характерна агрохімії конкретного елемента в ґрунті і специфіки споживання його культурою.
Друга – оптимізація. Головне те, що вдалось заощадити 30% добрив порівняно з технологією внесення в розкид. Приємний бонус – суттєва економія ще й на пальному, адже один обробіток з одночасним внесенням добрив.
Третя ціль, вирішальна в умовах 2020, це вологозбереження. Незважаючи на посуху, у міжрядді зберіглась волога протягом вегетаційного періоду.
Таким чином реалізували очікуваний результат по урожайності відповідно до рекомендацій і прибутковості. Отже, на полі, де був впроваджений strip-till, отримали врожайність 9,71 т/га (гібрид ДКС 4351) та 7,76 т/га (P 9241) при витратах на добрива 208 дол./га.
Доінвестували в агрегат і бункер для впровадження технології strip-till близько $70 тис. Інвестиції повернулися в перший 2020 рік.
На полі, на якому ще застосували оранку, зібрали 5 т/га, витративши 261 дол/га на добрива.
Погодьтесь, 5 тон кукурудзи на півдні цього року – це теж чудовий результат. Система удобрення, яка тут застосовувалась, була теж створена відповідно до ґрунтово-кліматичних особливостей полів. Але поки що вносились врозкид по оранці. А результат у майже 10 тон у регіоні чи не найкращий. Ощадна технологія обробітку, раціональна система удобрення і локально-стрічкове внесення добрив стали тими ключовими факторами, які дозволили господарству отримати впевнену перемогу нокаутом у боротьбі з погодними катаклізмами 2020 року.
Висновок
Всім господарствам переходити на глибокий обробіток грунту? Ні. Локально-стрічкове внесення добрив? Ні. Вносити добрива диференційовано? Теж ні. Адже те, що спрацювала на одному полі, зовсім не обов’язково дасть такий же результат на іншому. Тоді в чому секрет? В індивідуальному підході до кожного поля на основі його особливостей. Алгоритм успіху простий: спочатку досліджуємо поле, а потім впроваджуємо ту технологію, яка оптимально враховує його специфіку. Саме так зробили в ФГ «Ятрань». І отримали майже 10 т/га незважаючи на вкрай несприятливі погодні умови.
Працювати без агродіагностики – як їхати на крутій машині, але без фар уночі. Цей “ліхтарик” потрібен, щоб уся ця потужність, швидкість мала зміст, бо інакше ти не бачиш, куди ти їдеш. Ціна на послугу нормальна. До того ж є супровід. Наприклад, ми вирішили вносити сульфат цинку, бо побачили, що хелатом не досягаємо того, що треба. Як розчинити цинк? Цього фактично ніхто не пробував робити і проконсультувати ніхто не міг. Та приїхав фахівець з Агрілаб, розповів при яких температурах, як ми можемо це зробити, коли ми можемо вносити і все інше.
