Аналіз грунту: запитання і відповіді | Agrilab
Аналіз грунту: запитання і відповіді від експерта AgriLab

Відомо, що якісно проведений агрохімічний аналіз ґрунту дає змогу визначити основні причини низької врожайності на полі, оптимізувати витрати на систему живлення, з’ясувати, чи підходить конкретна ділянка для вирощування певних культур. Втім, ця тема досі викликає багато запитань, наприклад, на які показники краще досліджувати ґрунт, в яку пору і з якою періодичністю треба проводити відбір зразків, скільки їх потрібно робити на одному гектарі тощо. В нашому інтерв’ю з Володимиром Махотою, агрохіміком, керівником відділу науково-технологічного забезпечення компанії AgriLab, ми спробували отримати відповіді на ці та інші запитання.

«Агроном»: Володимире, почнемо із традиційного запитання. Яка основна мета проведення агрохімічного аналізу ґрунту і які можливості це відкриває для аграрія?

Володимир Махота: Аналіз ґрунту потрібен насамперед для того, щоб було розуміння, які властивості мають ті чи інші поля. Це ніби пройти повноцінне обстеження у лікарні. Якщо ви не обстежуєте поле, то не розумієте, чи є «захворювання» у вашого поля, і якщо є, то які вони й чи потрібно їх лікувати.

Сучасне обстеження поля дає змогу не тільки визначити агрохімічні параметри, а й оцінити його потенціал по відношенню до рівня врожайності, визначити неоднорідність окремих ділянок, з’ясувати, чи присутні критичні параметри, що обмежують урожай. Актуальний агрохімічний аналіз поля дає змогу сформувати оптимальний рецепт у вигляді збалансованої системи удобрення культур.

Маючи чітке розуміння стану поля, аграрій може ефективніше використати його можливості. У більшості випадків можна заощадити значну кількість ресурсів або ж отримати підвищення ефективності на 20–30% порівняно з попередніми роками, коли аналіз ґрунту не проводився.

Відбір зразків ґрунту

Відбір зразків ґрунту
Відбір зразків ґрунту

Коли ціна на добрива постійно зростає, необхідно оптимізувати витрати на цей ресурс. Аграрій, що має результати аналізу, розуміє, на чому можна заощадити, а де економія коштів призведе до збитків у вигляді втрати частини врожаю.

Звісно, не потрібно забувати й про те, що систематичне проведення агродіагностики дає можливість визначити, чи не втрачається родючість поля внаслідок господарювання, в якому напрямку відбуваються зміни родючості, та своєчасно на ці зміни реагувати.

А.: Наскільки цей агрозахід поширений серед українських аграріїв і яка тенденція останніх років?

В. М.: Популярність проведення агрохімічного обстеження, на жаль, ще залишається на низькому рівні. Втім, зважаючи на нові виклики реалій, а саме: ризики погодних умов, збільшення вартості ресурсів, з кожним роком усе більше аграріїв України звертаються до нас із бажанням виконати обстеження. Тобто спостерігається стійка тенденція до збільшення кількості господарств, які проводять аналіз на своїх полях.

А.: Чи всім господарствам ви радите проводити агрохімічне обстеження ґрунту і чому?

В. М.: У країнах із високим рівнем культури землеробства думок про те, що аналіз ґрунту – це «додатковий агрозахід» або інвестиція, взагалі не виникає. Навіть не стоїть питання, чи потрібен аналіз ґрунту.

Коли аграрій, який також є власником свого маленького чи великого агробізнесу, визначається із тим, які добрива і в якій кількості йому необхідні, він не приймає цього рішення без результатів аналізу ґрунту. Інакше кажучи, той, хто не вважає за потрібне виконувати агрохімічне обстеження ґрунту, працює навмання і рано чи пізно програє конкуренцію з тими, хто вимірює і знає, скільки чого потрібно полю та культурі.

А.: Сьогодні існують також альтернативні методи визначення показників ґрунту. В чому їх особливості? І чи можуть вони замінити традиційний агрохімічний аналіз?

В. М.: Так, альтернативні методи оцінки окремих параметрів ґрунту дійсно існують. Загальна їх назва – неруйнівні методи аналізу. Ці методи в більшості випадків передбачають вимірювання спектрів відбиття від поверхні ґрунтових часток чи самого ґрунту хвиль різного спектру. Технічна реалізація таких технологій може відрізнятись обладнанням і методологією вимірювання.

Головне, що треба розуміти про альтернативні методи аналізу, – це те, що такі рішення знаходяться ще переважно на стадії розробок чи тестувань і поки не набули масового поширення. Будь-яка нова технологія аналізу параметрів ґрунту спочатку тестується та калібрується старими й перевіреними агрохімічними методами його аналізу.

Можливе також безконтактне сканування поверхні ґрунту. У таких технологіях саме вимірювання параметрів не проводиться, а визначається лише неоднорідність ґрунту за певними параметрами: вологість, рН, електропровідність, органічна складова ґрунту та гранулометричні відмінності.

А.: На що зазвичай перевіряють ґрунт? Які варіанти досліджень існують і чим вони різняться?

В. М.: Коли йдеться про лабораторний аналіз ґрунту, необхідно чітко розуміти мету такого обстеження, а саме: який кінцевий результат чи рішення очікується? І вже виходячи із цього, потрібно обирати набір параметрів для вимірювань.

Якщо ми маємо на меті сформувати ефективну систему удобрення, оцінити характеристики родючості ґрунту та поставити для себе точку відліку їх зміни, потрібно виконувати розгорнутий агрохімічний аналіз: pH, pH буферний, розчинні солі, органічна речовина, мінеральний азот (нітрати + амоній), фосфор, калій, сірка, бор, сума катіонів, кальцій, магній, натрій, цинк, залізо, марганець, мідь, гранулометричний склад. Якщо таке обстеження недавно проводилось, то є сенс обмежитись лише аналізом на основні елементи живлення.

Коли ми хочемо визначитись із дозою підживлення культури азотом, то, звісно, потрібно вимірювати саме його рухомі форми. Якщо потрібно визначити потребу в меліоративних заходах (переважно це вапнування чи гіпсування), то у переліку параметрів обов’язково має бути буферна чи гідролітична кислотність у першому випадку і сольовий склад водної витяжки – у другому.

Звісно, є різні варіанти наборів показників залежно від культури та напряму вирощування продукції. Все це можна підібрати індивідуально.

До слова: часто аграрії обирають не ті показники, які треба виміряти, а ті, що коштують дешевше. В підсумку через бажання економити «на сірниках» вони не отримують якісного рішення.

А.: Яку інформацію можна отримати, провівши аналіз ґрунту, і як її правильно застосувати?

В. М.: Якщо говорити не про сам аналіз ґрунту, а про комплексне рішення від компанії AgriLab у вигляді агродіагностики, то аграрій отримує готовий ефективний рецепт системи удобрення, яку легко інтегрувати в технологічні карти вирощування культур у господарстві та адаптувати до можливостей господарства.

Картограми аналізу ґрунту і диференційованого внесення добрив на основі його даних
Картограми аналізу ґрунту і диференційованого внесення добрив на основі його даних

При розробці рекомендації, власне, ці речі вже враховано. Аграрій отримує орієнтир для планування у вигляді рівня ефективної врожайності культури на полі. У рекомендації обов’язково взято до уваги ґрунтово-кліматичні умови розташування господарства та характеристики полів, вказано оптимальні норми і строки застосування елементів живлення, а також добрива, які краще підходять для господарства.

А.: В який період найкраще проводити аналіз ґрунту і від чого це залежить?

В. М.: Найкращий термін – від збирання культури до моменту внесення добрив або сівби наступної культури. Цей загальний термін можна розділити на два: довгий осінній, який триває від збирання культури до стійкого замерзання ґрунту чи наявності великого снігового покриву, і короткий весняний – від настання агрофізичної стиглості ґрунту до внесення добрив чи сівби культури. При повторному обстеженні зразки рекомендується відбирати у той самий календарний термін, що і при попередньому.

По вегетації культури загальне агрохімічне обстеження краще не проводити. Якщо  культура вегетує, мова може йти про аналіз ґрунту виключно для діагностики азотного живлення культури.

Час відбирання зразків найбільше залежить від строків збирання культури. Якщо ж до відбору вже було внесено добрива, то необхідно зачекати. У нормативах вказано, що термін очікування має бути не меншим за два місяці або ж відбір потрібно перенести на наступний сезон. Якщо перед відбором внесено органічне добриво чи меліорант, обстеження варто перенести на наступний рік.

А.: Скільки проб ґрунту потрібно відібрати з одного гектара, щоб отримати наближений до реалій результат?  І з якої глибини?

В. М.: Дуже поширене запитання. Відповідь на нього проста: чим більше, тим краще. Однак завжди є розумна межа.

Таке запитання задають, як правило, люди, які мають велике бажання у цьому розібратись. Спробуємо розкласти його на складові. Насамперед треба розуміти, що існує  поняття «загальної», або «середньої» проби ґрунту з однієї ділянки чи одиниці площі. Вона складається з окремих точкових відборів, «уколів». На якість результату і його точність передусім впливає не площа, з якої відібрано середню пробу ґрунту, а саме ота кількість «уколів» з яких вона сформована, та маршруту, яким пройшли, коли робили відбір.

Що ж до кількості проб, то тут промовистим буде дослідження, проведене в Університеті Канзасу. Вчені досліджували точність подальшого виміру характеристики залежно від кількості окремих проб при формуванні середнього зразка. Результати ілюструє графік.

Загалом, чим більше проб – тим краще, але до 15 відхилення у ppm суттєве, після 20 – незначне. Тому оптимальна кількість проб,  з точки зору репрезентативнсті та економічної доцільності,  – 20–30.

Точність виміру характеристики ґрунту залежно від кількості окремих проб при формуванні середнього зразка
Точність виміру характеристики ґрунту залежно від кількості окремих проб при формуванні середнього зразка

Наступна складова точності аналізу –  це глибина, з якої відбирається окрема точкова проба. Потрібно визначити цю глибину для поля та дотримуватись її. Сьогодні цю та названі вище вимоги легко реалізувати, використовуючи автоматичний пробовідбірник ґрунту. Вибір глибини залежить насамперед від технології, яка використовується на полі, глибини обробітку ґрунту і його типу. Найчастіше вона становить 20–25 см, можливі варіювання – 10, 15, 20, 25, 30 см або відбір із окремих горизонтів.

Наступне запитання: з якої площі краще відбирати отой середній зразок? Найбільш поширена деталізація відбору, що дає змогу отримати якісний результат щодо характеристик поля, –  це від пів гектара до 15 гектарів на один зразок.

А.: Чи можна зменшити кількість проб, якщо відомо, що поле однорідне?

Так, можна, але це краще робити, коли вже є попереднє детальне обстеження і достовірно відомо на основі результату аналізу, що поле однорідне. Дуже часто переконаність аграріїв у однорідності поля розбивається вщент результатами аналізу.

А.: Як часто ви рекомендуєте проводити аналіз і що на це впливає?

В. М.: В ідеалі агрохімічний аналіз потрібно проводити щороку після збирання культури перед застосуванням системи удобрення під наступну. Аналіз може бути проведено на розгорнутий перелік параметрів або вибірково на основні характеристики. Однак такий підхід застосовують одиниці господарств.

У цілому періодичність обстеження залежить від інтенсивності господарювання та часу, коли відбуваються істотні зміни параметрів родючості. Це зазвичай період у 2–3 роки. Такий термін повторного обстеження доцільний з огляду на те, що аграрії у переважній більшості використовують інтенсивні сівозміни, а також зважаючи на активні зміни клімату.  Щороку бажано вимірювати лабільні елементи, такі як мінеральний азот і сірка.

А.: Яких помилок найчастіше припускаються аграрії при замовленні чи проведені аналізу ґрунту?

В. М.: Найбільш поширені думки, що компрометують не тільки якість самого аналізу, а і його ефективність –  це:

  •  «Я хочу тільки рН, NPK, бо це дешевше»;
  •  «Зробіть мені один зразок на поле»;
  •  «Мені тільки аналіз, а систему удобрення я сам складу».

А лідером серед помилок при замовленні розрахунку системи удобрення, коли вже виконано агрохімічний аналіз, є бажання агронома отримати систему удобрення на захмарну врожайність. Інколи складається враження, що люди, отримавши якісний аналіз, думають, що відразу можуть претендувати на високі врожаї. При цьому решту елементів технології залишають без вдосконалення.

В цілому ж агрохімічний аналіз ґрунту – це потужний інструмент у руках фахівця, який відкриває нові можливості й дає змогу вивести землеробство на абсолютно новий
рівень.

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2022

Попередня новина Всі новини Наступна новина
Замовити дзвінок
Iм'я:
Телефон:
Додати коментар
Коментар:
Дякую за заявку. Наш менеджер зв'яжеться з Вами протягом дня.
Дякуємо! Тепер ви перші дізнаєтеся про інновації.