Поговоримо про економіку

Журналісти каналу Growex провели цікавий експеримент. Вони вирішили провести аналіз грунту, щоб дізнатися, як це впливає на кінцевий результат: прибуток з гектару. Для цього спершу вони провели ціле розслідування, обираючи лабораторію (про це можна подивитися у сюжеті “Як не влипнути з аналізами“). Зрештою, за низкою критеріїв обрали компанію AgriLab.  Які результати отримали журналісти? Про це вже розповідали на каналі Growex.  Однак, поза кадром залишились деякі цікаві фрагменти із розмови Олексія Тарасенка, головного агрохіміка AgriLab, та Оксани Лукіянчук, зокрема, щодо агроекономіки: скільки можна заощадити коштів завдяки аналізу грунту?

–  Я кажу людям що потрібно робити аналіз грунту, на власному прикладі показала як потрібно відібрати зразки грунту, і лише після того, як ви дізнались результат агрохімічного складу грунту, можна рекомендувати систему живлення, від якої буде ефект. Чи дорого робити аналіз грунту?

–  Все залежить від того, що кожен з нас вкладає в поняття «дорого», говорить Олексій Тарсенко, головний агрохімік AgriLab. Якщо аналізувати систему удобрення – середньостатистичну, де тонна добрива коштує 10000 тис.грн, і вносити 200 кг фіз. маси добрива, де  ми дали приблизно 2000 тис. грн/га. Маючи маленьке господарство в  10 га, наші витрати складуть 20000 тис. грн. Якщо ми говоримо про комплексну агродіагностику, про той підхід, який ми використовуємо, то вартість 1 га складе 200-250 грн – це майже 10 частина витрат, які підуть на добрива. Чи готові ви пожертвувати 5-10%, в залежності від насиченості системи удобрення, щоб зрозуміти як можна оптимізувати й отримати більше прибутку. Можливо потрібно просто знизити очікувану планку врожайності і розраховувати на меншу врожайність, а можливо потрібно розраховувати на ту ж врожайність, але дати більше в системі живлення. Можна і більшу отримувати врожайність, враховуючи те, що поля не є однорідними. Аналіз грунту і впровадження системи живлення – питання не одного року, все залежить від інтенсивності технологій. Якщо у вас в сівозміні цукровий буряк, картопля, кукурудза на силос – культури, які роблять великий виніс поживних речовин, та забезпечують великою врожайністю, то потрібно робити аналіз грунту частіше – один раз у 2-3 роки. Під традиційні культури, аналіз грунту ми пропонуємо проводити один раз в 3 роки, за цей період необхідно підрахувати економіку підприємства, і у вас буде час порівняти декілька організацій, які надають подібні послуги аналізу грунту. Але ж знову таки, акцентую вашу увагу, що ми пропонуємо комплексний підхід, який підкріплюється рядом інших послуг: діагностика азотного живлення, твердість та інструменти, які дозволяють визначити економічно доцільну врожайність, та використання раціональних норм добрив.

– Я хочу сказати, що мене ви переконали ще 3 роки тому в проведенні аналізу грунту. Потрібно робити не те чого хочеться, чи те що хтось робив колись, а правильно!  Не потрібно переплачувати на добривах. Аналіз грунту моєї досліджуваної ділянки показав, що (К) находиться в надлишку, тобто не потрібно вносити його з року в рік. Уявімо, що лише на один елемент – (К), я затрачаю 500 грн, і вношу його на протязі 3 років на площу 10 га. Таким чином витрати складають 15000 тис. грн на один лише елемент, який находиться в моєму  грунті у надлишку. Ці кошти, я витрачаю «в нікуди»?

До цього питання потрібно підходити по-філософськи… Є економічно обгрунтовані норми добрив, якщо ми кожні 3 роки робимо аналіз, ми себе контролюємо, бачимо, які показники змінюються, але потрібно розуміти, що навіть тоді, коли ви не внесли (К), (бо результат показав, що елемент у надлишку) культура виносить якусь частку цього елементу. Якщо говорити про фосфорно-калійні добрива – це інвестиція, яка має бути обдуманою. Якщо ми зараз рекомендуємо 15 кг і дійсно винос буде більший, то через 3 роки ви побачите, що там буде вже не 15 кг рекомендованої норми, а 30, чи навіть 40 кг. А якщо говорити про швидкі добрива : (N), (S), то потрібно від чогось відштовхуватись, а не вносити багато (N), при цьому не вносити (S). Або не довнести (N), при тому, що забезпечення фосфорно-калійним добривом максимальне і  такі культури, як кукурудза, пшениця, ріпак реагують по-різному. Тут і норми будуть більшими і відклик на азот також буде вищий. Отже, дотримуйтесь рекомендацій – отримуйте ефект!

Більше відео –  на каналі AgriLab  Підписуйтесь!

Попередня новина Всі новини Наступна новина
Замовити дзвінок
Iм'я:
Телефон:
Додати коментар
Коментар:
Дякую за заявку. Наш менеджер зв'яжеться з Вами протягом дня.
Дякуємо! Тепер ви перші дізнаєтеся про інновації.