Київський міжнародний економічний форум триває. У центрі уваги другого дня його роботи – питання залучення інвестицій в різні сфери економіки.
Одним із найпривабливіших напрямків для інвесторів є агробізнес. Адже за прогнозами експертів, попит на продукти харчування на глобальному ринку зростатиме, в той час як обсяги придатних для обробітку сільськогосподарських земель у світі скорочуються. Україна ж у цьому контексті має величезні перспективи, обумовлені великими площами родючих чорноземів, відносно недорогою робочою силою, сприятливими кліматичними умовами, вигідним географічним положенням.
Про те, як залучити інвестиції у аграрний сектор і збільшити прибутковість підприємств, говорив під часфоруму директор компанії AgriLab Ярослав Бойко. Разом з ним ці питання обговорювали Тіберіу Діма, керівник департаменту агробізнесу ВАSF в Україні, Молдові та країнах Кавказу, Олена Волошина, керівник діяльності Міжнародної фінансової корпорації (IFC) в Україні, Дарія Ісакова, директор проекту Landlord, Яцек Аустен, європейський експерт з питань аграрної логістики, радник юридичної фірми ILF, Юрій Косюк, засновник ПАТ «Миронівський хлібопродукт» та Карл Стурен, президент компаній «Чумак» і «Віндкрафт Україна».
Думки експертів зійшлися під спільною тезою – ключовою умовою для розвитку агробізнесу є інновації. До них відносяться інтенсивні технології вирощування сільгоспкультур, використання роботизованих комплексів у тваринництві та інтелектуальне, точне землеробство.
«Сьогодні агробізнес почав розвиватися на новому технологічному рівні, – зауважив Ярослав Бойко, – з’являються нові бізнес-моделі, нові бачення. Це стосується не тільки великих, але й малих виробників. Ті компанії, які звертають увагу на інновації, не лише підвищують продуктивність в умовах дорогих ресурсів, а й збільшують свою ефективність загалом. Якщо говорити про найпопулярніші сьогодні технології, то це, перш-за-все, якісний аналіз ґрунту. Це той фундамент, який дозволяє використовувати відповідні агрономічні продукти, управляти вхідними (добрива, насіння) і природніми (вологість ґрунтів, клімат) ресурсами. Професійне супроводження виробничих процесів, догляд за посівами, коригування технічних операцій з використанням таких сучасних інструментів, як портативні лабораторії, супутникове та сенсорне обладнання, дозволяють економити близько 30 % вхідних ресурсів, а такі технології, як змінні норми внесення заощаджують від 40% ресурсів. Дистанційна передача даних і контроль за технікою дають можливість контролювати використання матеріалів, уникнути крадіжок. Проте ще досить мало компаній впроваджують автоматизацію. Але головне, – підсумував Ярослав Бойко, – це навчання людей. Вони мають вміти користуватися сучасними інноваційними інструментами».
Характеризуючи вплив інноваційних інструментів на підвищення показника ЕВІТDA, директор компанії AgriLab зазначив: «Кожна технологія підсилює іншу. Тому їх треба розглядати в комплексі. Використання картографування, систем контролю внесення змінних норм добрив підвищує ЕВІТDA до 76$ на гектар. Проте треба враховувати індивідуальні особливості кожного поля. Скажімо, у лісостеповій зоні, чи на Поліссі, через складний рельєф місцевості ефект від застосування цих технологій помітніший, а отже і вплив на підвищення ЕВІТDA буде більшим. Разом з тим, господарствам, розташованим у південній частині, варто звернути більше уваги на технології щодо управління зволоженням».
На завершення дискусії про інновації у агробізнесі, Ярослав Бойко сказав: «Не потрібно вигадувати велосипед. Сучасні технології успішно працюють у ЄС і США. Компанія AgriLab впроваджує кращий світовий досвід точногоземлеробства, адаптувавши його під українські умови. І це доводить свою ефективність».
Модернізація виробництв та інноваційні технології можуть стати рушійною силою економічного оновлення України. Вітчизняні виробники мають величезний потенціал, але, щоб його розкрити, потрібно «йти в ногу з часом». Поєднання автоматизованого виробництва та цифрових технологій, наукового підходу та технологічних досягнень – єдиний шлях до процвітання в епоху четвертої промислової революції.