Агробізнес – у «зоні турбулентності». Вартість ресурсів – зростає. Рентабельність – падає. До цього небезпечних коливань додає питання ринку землі. Кліматичні катаклізми, політичні бурі, економічні «пориви» – такий «бекграунд» діяльності агровиробників в Україні сьогодні. Однак, деякі агрокомпанії і за таких умов досягають висот і демонструють «вищий пілотаж»: збільшують ефективність, впроваджують інновації, створюють нові робочі місця, просувають бренд «Made in Ukraine» та підкорюють міжнародний ринок. Як?
Своїми алгоритмами успіху на Agri Wisdom Summit, що проходив у Києві 21 лютого, поділилися керівники 10 ТОП-агрокомпаній – Олексій Вадатурський, співвласник компанії «Нібулон», Тарас Барщовський, власник T.B. Fruit, Ігор Ліскі, власник Effective Investments, Дмитро Скорняков, СЕО Harveast, Петро Мельник, СЕО Agricom Groupe, Ярослав Бойко, співвласник та СЕО AgriLab, Валерій Яковенко, засновник Drone Ua, Дмитро Огнєв, власник «Меринос-Захід», Сергій Феофілов, власник «УкрАгроКонсалт» та Сергій Петренко, CEO AeroSarvice. Кожен з них відверто розповів про свої успіхи та невдачі, випробувані стратегії і тактики, «кейси», які дозволяють досягати більше.
Олексій Вадатурський: #нездавайся
Без сумніву, «хедлайнером» заходу був Олексій Вадатурський, співвласник компанії «Нібулон». Нагода почути його випадає зрідка, адже він – не частий гість публічних заходів. Водночас, якщо хтось колись почне писати «Історію українського бізнесу», то перші сторінки будуть саме про Олексія Вадатурського та компанію «Нібулон»…
28 років. Компанія – ровесниця незалежної України. Її історія сповнена звершень і вражаючих досягнень. Ось лише декілька фактів:
- 1,55 млрд податків та зборів компанія сплатила у 2018 -2019 рр.
- 2,2 млрд. дол. «Нібулон» інвестував у економіку України
- 27 перевантажувальних терміналів і комплексів з приймання, зберігання і відвантаження зернових і олійних культур збудовано
- 7000 робочих місць – створено
- А ще – відновлено з руїн суднобудівництво та галузь річкового транспорту. Про звитяги «Нібулон» в українському агробізнесі можна говорити багато. Але…
Але, як розповів Олексій Вадатурський, діяльність його компанії постійно супроводжують різні стереотипи: «розбиває автошляхи», «вивозить усе зерно з України», «не хоче організувати переробку сировини та виготовлення готової продукції в Україні», «монополіст на річках»… Про всі кпини, які доводиться чути, Олексій Вадатурський говорить спокійно та відверто, з легкою іронією.
Ті ж, хто знають про український агробізнес не зі слів, а зі справ – знають і те, що саме «Нібулон» відкрив ринок кукурудзи, вирішивши питання зберігання і транспортування продукції. Без будь-якої підтримки держави компанія організовує логістику по Україні і залишається лідером на ринку зерна. «Нібулон» зробив все, аби автомобілі не переїзжали дамби в Каневі та Черкасах, і не заїжджали в Херсон та Миколаїв.
Співвласник компанії «Нібулон» Олексій Вадатурський
Завдяки Олексію Вадатурському та компанії «Нібулон» в Україні відродилося суднобудування та річковий транспорт – галузь, в якій навіть і не жевріла надія на нове життя. Але це сталося і сьогодні флот компанії налічує 77 суден, а на суднобудівному заводі «Нібулон» працює 1000 працівників. Однак і тут є своє «але»:
«Одна з проблем нашої діяльності – відродження суднобудівної галузі. За новим законопроектом «Про внутрішній водний транспорт» передбачається узаконення контрабанди пального для суден, що здійснюють каботажні перевезення, витіснення флоту з-під прапора України в офшорні юрисдикції та решта пунктів, що ведуть до зниження українського суднобудування”, – зауважив Олексій Вадатурський.
Проте, до перешкод компанії не звикати, адже за 28 років вона навчилася досягати висот «не завдяки, а всупереч», всупереч будь-яким зовнішнім обставинам. Олексій Вадатурський говорить, що «Нібулон» зумів вистояти у складні часи та продовжує процвітати, тому що завжди чесно і відкрито вів свою діяльність. Впевненість у своїй правоті додає сил, а наполегливість стає запорукою розвитку. Тому #нездавайся – це не просто гасло компанії «Нібулон», у ньому вся її історія.
Три правила ефективності від Тараса Барщовського
Компанія T.B. Fruit – найбільший в Україні виробник сокових концентратів, який впевнено підкорює міжнародний ринок. Власник компанії – Тарас Барщовський – розповів про свій алгоритм ефективного управління.
«Я контролюю виробництво та продажі, і несу відповідальність за свій бізнес та роботу. Те, чим ти займаєшся, має бути твоїм хобі».
Тарас Барщовський акцентував, що бути керівником – це, передусім, брати на себе відповідальність:
«Всі хочуть демократії, а жити як в Дубаї». Я прислухуюсь до думки колег/партнерів, проте беру на себе відповідальність в прийнятті остаточного рішення».
За словами власника T.B. Fruit, головне – це цінності, які має людина.
«Наші пріоритети в людяності… Спеціалістом можна стати, навчитись, а от людяності набути дуже важко», зазначив він. «Люди, які працюють в нашій компанії, вони всі тут виросли, формування спеціаліста відбувається так: 3 роки на адаптацію, 2 роки на прояв себе, і тільки потім результат. Потрібно пройти довгий шлях до управління компанією».
Тарас Барщовський, узагальнюючи свій досвід, вивів три правила ефективного управління:
- Любов до справи та відповідальність
- Задача поставлена з ранку, має бути виконана увечері
- Контроль за фінансами
Власник компанії T.B. Fruit Тарас Барщовський
Компанія T.B. Fruit стрімко підкорює міжнародний ринок. Сьогодні вона серед трійки лідерів з виробництва соків у Європі. Її виробничі потужності знаходяться у різних країнах. Але попри це Тарас Барщовський завжди з гордістю наголошує – T.B. Fruit – це українська компанія:
«У мене 60% бізнесу не в Україні, але я завжди презентую компанію, як українську. Якщо хтось думає,що в Польщі чи інших країнах робити бізнес легше, то це не так».
Ігор Ліскі: український підприємець – це воїн
Бізнес-інтереси Ігоря Ліскі – у різних сферах: це і енергетичний сектор, і паперова промисловість, і сільське господарство і, навіть, креативна індустрія. Ніби й напрямки бізнесу – зовсім різні, але вони поєдналися під вітрилами групи компаній «Ефективні інвестиції». І певно, недаремно кажуть: «як корабель назвеш, так він і поливе»… «Ефективні інвестиції» – ефективно працюють.
У чому секрет? У тому, щоб надати сенс кожному створеному проекту. Це філософія компанії і запорука її успіху.
Власник Effective investments Ігор Ліскі
Декілька років тому Ігор Ліскі відкрив надсучасний потужний завод з виробництва меду. Сьогодні мед під торговою маркою «Beehive» експортується до багатьох країн світу. Ігор Ліскі впевнений, що все починається з ідеї та віри в неї. А серцем компанії він вважає… лабораторію, адже питанням якості в «Beehive” приділяють першочергове значення. І завдяки такому підходу для споживачів із різних куточків світу знак «Made in Ukraine» став знаком високої якості.
Центр інновацій
Країні потрібні інновації. А особливо – аграрній сфері. Компанія AgriLab однією із перших в Україні почала впроваджувати технології точного землеробства. До старту агроконсалтингової діяльності колектив компанії отримав успішний практичний польовий досвід. Адже витоки історії AgriLab ведуть до компанії «Дружба Нова» – агрохолдингу, який першим впровадив весь комплекс технологій точного землеробства на 95% оброблюваних площ та за оцінками AgribenchMark був одним із найефективніших у світовому рейтингу.
Про те, як точне землеробство може зробити агробізнес більш ефективним розповів Ярослав Бойко, СЕО та співзасновник AgriLab.
«До кожного поля треба підходити індивідуально, підбирати свій рецепт», – зауважив Ярослав Бойко.
AgriLab для цього розробив унікальний алгоритм визначення потенціалу поля на основі аналізу декількох десятків шарів інформації. Такий підхід протестовано на площі понад 1 млн га в Україні та Казахстані. Отримані дані свідчать, що агродіагностика поля дозволяє оптимізувати використання ресурсів до 20% і більше. Сьогодні агродіагностику застовує близько 400 агрокомпаній в Україні.
Ярослав Бойко зауважив, що технології точного землеробства – значно доступніші, аніж здається і часто не потребують значних інвестицій.
«У деяких випадках не треба купувати дорогу нову техніку, а достатньо просто переобладнати чи дообладнати наявну, – зазначив він. Водночас, технології точного землеробства дозволяють значно оптимізувати використання ресурсів та підвищити врожайність».
Ярослав Бойко зауважив, що, наприклад, у США технології точного землеробства використовують 80% аграріїв. В Україні ж технологіями точного землеробства покриті лише 5% площ.
Одна із причин такої низької проникності інновацій в агросектор – у дефіциті кадрів, готових очолити процес трансформації на виробництві. Тож компанія AgriLab три роки тому на базі Національного університету біоресурсів та природокористування створила лабораторію інновацій та навчальний проект AgriStart. У 2019 спільними з університетом зусиллями запустили магістерську освітню програму з точного землеробства.
CEO компанії AgriLab Ярослав Бойко
Зараз AgriLab працює над створенням Міжнародного центру з точного землеробства в Україні, який знаходитиметься під Києвом.
Щоб побачити землю – треба дивитися у небо
Щоб побачити своє поле – треба подивитися у небо. Сьогодні ледь не кожне господарство використовує дрони для того, щоб, наприклад, оперативно оцінити стан посівів та визначити проблемні місця. Але декілька років тому з дронами в агро працювали лише одиниці.
Безсумнівно, вагома роль у тому, що українські аграрії «потоваришували» з дронами належить Валерію Яковенко та компанії DroneUA. Компанія не лише «вивела» на український ринок дрони, а й запропонувала консалтинг, сервіс, навчання – все, аби дрон став не іграшкою, а корисним помічником для фермерів. І це вдалося.
«Сьогодні дрон коштує 1,5 тис дол, який робить 500 вилетів в рік, і цей дрон може використовуватись на протязі 3-х років, тобто 1 виліт коштує всього 1,5 дол», – говорить Валерій Яковенко.
Засновник проекту DroneUa Валерій Яковенко
Валерій Яковенко наголошує, що для аграріїв важливий не інструмент, а рішення, результат, який вони отримують. Тому інноваційні технології треба застосовувати комплексно.
«Врожай» зі снарядів
Врожай зі снарядів. Ось що збирала компанія Agricom Groupe з початком військових дій на Сході країни. Однак, компанія не лише успішно вийшла із кризи, але й розвинула нові напрямки діяльності і подвоїла свій оборот до 25 млн $. Сьогодні агрохолдинг – один із найінноваційніших в Україні.
СЕО компанії, Петро Мельник, зауважив: «Щоб заснувати хороший завод і стати відомим в світі, просувати власний бренд не тільки в Україні, а й за кордоном, я щиро раджу не економити на інвестиціях в майбутнє. Якщо будувати, то тільки найсучасніший завод, повністю автоматизований. Висока ефективність виробництва сьогодні властива тільки високим технологіям».
CEO компанії «Агріком» Петро Мельник
Петро Мельник говорить, що бізнес- це про помилки та вдосконалення. Тому треба пам’ятати: не існує нічого неможливого. Але для високих досягнень має бути ідея та розуміння ефективності справи.
«Цього чіпати не можна – це історія»
Впроваджувати інновації – не просто. Зміни завжди викликають певний опір. Про свій досвід змін розповів Дмитро Скорняков, СЕО HarvEast. Він порівняв впровадження інновацій на виробництві та реформ – в країні.
«Країна – як колгосп. Бо кожне нове керівництво, яке приходить до влади, стикається з такою самою ситуацією як і я 9 років тому: багато неефективності, застарілих процесів, необхідність у впровадженні реформ. Це наша історія, але ті речі які ми впровадили в себе – є ефективними в усій країні.
Усі люди в один голос говорять про те, що :«нам так як зараз є – не подобається», але роблячи реформи, ми чуємо: «цього чіпати не можна – це історія». За що б ти не брався – всі говорили про одне і теж. Таким чином запит суспільства на зміни є, але це ж суспільство не хоче нічого змінювати. Це такий український парадокс, який ми в своїй компанії пережили, хоча було дуже не просто. У нас ці реформи не втілилися б в життя, якщо в керівництва HARVEST не була повної влади. Найбільш ефективна форма управління – монархія, бо розмови не приводять ні до чого. Реформи робляться швидко і жорстко, або не робляться взагалі!»
Генеральний директор HarvEast Дмитро Скорняков
Також Дмитро Скорняков зауважив, що успіх потребує зосередженості:
«Не можливо займатись 30-ма видами бізнесу і бути успішними, потрібно спрямувати свої сили на конкретний напрямок і бути професіоналом у своїй справі».
Основні тренди 2019-2020
Чого ж чекати аграріям від 2020 року? Про нові виклики та тренди розповів Сергій Феофілов, керівник консалтингового агентства УкрАгроКонсалт.
Зокрема, він зауважив, що минулий сезон відзначився новим рекордом виробництва і експорту зерна, а також олії. Водночас, у вирощуванні усіх культур спостерігається падіння рентабельності, а конкуренція на світових ринках – зростає. Тож впровадження інновацій та ресурсозберігаючих технологій – “must have” для вітчизняного агровиробництва.
Особливо важливим фактором ризику за останній час стали погодно-кліматичні чинники. Зокрема, площа озимої пшениці в США досягла історичного мінімуму, а стан посівів у ЄС – найгірший за останнє десятиріччя.
Отже, агробізнес з кожним роком стає все більш ризикованим. І «рятівною шлюпкою» для господарств стануть інновації. Впроваджувати їх – не легко. Але результат – вартий усіх зусиль.
