Технології, які рятують агровиробників в умовах наджорсткої кризи | Agrilab
Технології, які рятують агровиробництво в наджорстких умовах

На чому економити, на чому – ні? Як елементи точного землеробства допомагають вижити за умов війни? Чому зупинка на цьому шляху відкидає назад? – такі запитання Ярославу Бойко, СЕО AgriLab, поставили у журналі “Зерно”.  Відповіді – читайте далі.

Очікувати, що ситуація різко зміниться навіть після закінчення війни – не варто. Дефіцит ресурсів і їх здорожчання – на довго. Для того, щоб оптимізувати використання ресурсів, нам і потрібні інновації. І ті господарства, які почали їх впроваджувати минулими роками, зараз почуваються краще.

Багатьох аграріїв від впровадження інновацій стримує думка, що це дорого. Тому розповім про ті технологічні зміни, які не потребують значних інвестицій, але мають швидку окупність і результативність.

Окупність і додатковий прибуток – в перший рік

Перше – це агродіагностика поля або хоча б аналіз грунту. Це фундамент, на якому будується вся виробнича технологія. Що таке агродіагностика? Це аналіз агрофізичних, агрохімічних особливостей грунту, історії поля та погодно-кліматичних даних місцевості. Тобто агродіагностика, на відміну від звичайного аналізу грунту, охоплює більше факторів впливу на врожай. У результаті аграрій отримує відповіді на такі запитання: які фактори лімітують врожайність? На який рівень врожайності розраховувати, щоб отримати максимальний прибуток, а не просто більше тонн з гектара? Які добрива вносити, скільки, коли і як, щоб зменшити витрати, але збільшити ефективність?

Наскільки це економічно виправдано? За 8 років нашого досвіду у використанні цього алгоритму дослідження полів маємо такі дані:

  1. Окупність. Агродіагностика завжди окупається і приносить додатковий прибуток у перший же рік.
  2. У середньому оптимізація ресурсів коливається у межах 20-30%. У деяких випадках – більше, рідко – менше.
  3. Ціна на агродіагностику –від 10 доларів за гектар. При тому мінімальний додатковий прибуток – від 30 доларів.
  4. Тривалість ефекту. Агродіагностику достатньо проводити раз на 3 роки. Тобто одного разу інвестувавши, маєш рішення на декілька років.

Важливо, що агродіагностика враховує не лише грунтові фактори, але й погодні. Таким чином вона дозволяє мінімізувати погодно-кліматичні ризики.

Приклад: 2019 рік запам’ятався аграріям рекордною посухою. У ФГ «Ятрань» з Кіровоградської області опадів було не більше, ніж в сусідів. Але завдяки впровадженню зваженого підходу по системі удобрення та обробітку грунту, у господарстві зібрали 9,7 т/га кукурудзи, тоді як максимальна врожайність у районі сягала 5 т. При тому витрати на добрива у господарстві порівняно з попередніми роками – зменшились.

Диференціювати ресурси

Наступна технологія, що дозволяє заощадити – диференційоване внесення добрив та висів насіння. Дана технологія впроваджується так:  спочатку проводиться агродіагностика поля, щоб визначити зони продуктивності і їх причини. Після цього розробляються карти-завдання на внесення добрив чи посів.

Дехто не проводить аналіз грунту, а диференціює ресурси лише на основі даних  врожайності. Але це помилка, адже в такому випадку ви не дізнаєтесь що обмежує врожайність на полі. Часто невелика зміна у системі живлення чи технології, може відкрити шлях до додаткових тон.

Диференційоване внесення добрив дозволяє підвищити ефективність використання ресурсів приблизно до 45%. Собівартість впровадження цієї технології – різна і залежить від  особливостей господарства, площі та  технічних можливостей. Більшість сучасної техніки вже має опції для точного землеробства і їх лише треба активувати та розробити карти-завдання. Якщо ж техніка такої можливості не має, то її треба переобладнати чи дообладнати. Проте це вже значно більші витрати.

Більша частина Україна – а це Полісся і Лісостеп – мають строкаті поля. Відповідно і ефективність диференційованого внесення ресурсів там вища.

Наприклад, «кейс» господарства з Чернігівщини. Після аналізу грунту стало зрозуміло, що поля тут дуже строкаті за вмістом наявного азоту в грунті. Якщо в одній зоні для отримання 7 т/га кукурудзи треба 182 л/га КАС, то в іншій достатньо 155 чи й зовсім 100 л/га для забезпечення запланованої урожайності. Таким чином, завдяки диференційованому підходу заощадили 44$/га.

Економія пального: 3 операції за один прохід

Дуже проблемне питання зараз – пальне. Треба намагатися виконати чим більше операцій за один прохід.

Наприклад, на полях ТОВ «Лан» на Чернігівщині, ми впровадили локально-стрічкове внесення азотних добрив при посіві. Так ми і пальне заощадили, і ефективність використання добрив збільшили. Якщо б добрива вносили звичайним способом, то норма в азоті була 90-110 д.р./га, а при використанні засобів діагностики вмісту азоту в ґрунті та локальному внесенню була можливість зменшити норму до 50-90 др./га без зниження агрономічної ефективності. Це дозволило господарству заощадити 51 900$

Внесенн ЗЗР дронами

Ще одне рішення для економії пального – внесення ЗЗР дронами. Це не лише дзволить заощадити до 90% пального, але й уникнути пошкодження високорослих рослин та утворення технологічних колій. Це гарне рішення для невеликих господарств. Але у використанні дронів у воєнний час є певні правила, які треба враховувати.

Безкоштовні сервіси

З початку війни партнер Агрілаб, міжнародна компанія EarthDailyAnalytics відкрила українським аграріям безкоштовний доступ до своїх сервісів. Це сервіс для супутникового моніторингу та аналізу погодно-кліматичних даних Croptical, а також платформа для створення карт-завдань для внесення добрив Farmsat. Ці цифрові інструменти допоможуть вчасно виявити проблеми на полі та уникнути погодних ризиків. Щоб отримати безкоштовний доступ – достатньо просто звернутися до нас і заповнити анкету.

Все те, що сьогодні ми називаємо інноваціями, вже незабаром стане обов’язковою умовою прибуткового господарювання. Ресурси не будуть дешевші. І послуги тих, хто допомагає їх впроваджувати, продає рішення чи техніку – теж. Тому той, хто продовжить впроваджувати інновації – зробить правильно, адже зможе заощаджувати. Той, хто зволікатиме – всеодно прийде до того, що інновації – необхідні.

Всеукраїнський журнал “Зерно”, 2022, №3-4

Попередня новина Всі новини Наступна новина
Замовити дзвінок
Iм'я:
Телефон:
Додати коментар
Коментар:
Дякую за заявку. Наш менеджер зв'яжеться з Вами протягом дня.
Дякуємо! Тепер ви перші дізнаєтеся про інновації.