Безкоштовні цифрові платформи для аграріїв | Agrilab
Безкоштовні цифрові платформи для аграріїв

Як безкоштовні цифрові платформи допомагають аграріям у битві за врожай?

Цифрове землеробство. Здавалося б, українські аграрії до нього не поспішають. ІТ-продукти і різні додатки були здебільшого прерогативою великих господарств. Однак, воєнний стан поставив перед аграріями нові виклики. Вартість ресурсів зросла в рази, погодні ризики не зникли… І навіть елементарно– не завжди можна виїхати в поле. Ось тут і стали в нагоді цифрові інструменти.

Фахівці зауважують зростання інтересу аграріїв до digital – застосунків. Наприклад, від початку війни один із світових лідерів у розробці інтелектуальних систем для точного землеробства – EartDayliAnalytics у співпраці з AgriLab відкрив вільний доступ до різних цифрових платформ усім українським аграріям.

У результаті, сьогодні за допомогою Croptical ( платформи для супутникового моніторингу і аналізу погодних даних від EartDayliAnalytics) аграрії опрацьовують вже більше 500 000 га у різних регіонах країни. При цьому «новинки» впровадили і зовсім невеликі фермерські господарства та навіть ті аграрії, які були впевнені, що вся ця цифровізація – не для них.

Тож як цифрові інструменти допомагають аграріям?

Оцінити стан поля

У ТОВ «ОЛТО» на Кіровоградщині почали використовувати платформу для супутникового моніторингу Croptical.

«Деякі працівники господарства зараз перебувають у лавах ЗСУ, тож рук на все не вистачає, – розповідає Олександр Кудін, головний агроном. А нам треба було встановити характер та площу зон низької продуктивності на полі з озимим ячменем, адже і «на око» помітно було що ячмінь – відрізняється, а отже й продуктивність буде різна. У цьому нам допомогла платформа супутникового моніторингу Croptical. Ми отримали супутниковий знімок поля озимого ячменю у фазі колосіння та обміряли площу зон з найменшим та найвищим рівнем вегетації. В цих зонах провели фотофіксацію типових рослин і виявили, що в зоні низької вегетації вони відстають у розвитку по всім біометричним показникам. Маємо там яскраво виражений дефіцит елементів, зокрема – азоту.

У Croptical є можливість проаналізувати історичні дані поля за останні 10 років. Так ми виявили, що більшість зон низького рівня вегетації – історично сформовані, обумовлені особливостями поля. Але є й зона низької продуктивності, що не спостерігалась у попередні роки. Відповідно низька продуктивність цієї зони має технологічний характер. В даному випадку – просів.
Тож робота, на яку раніше пішло б купа часу за допомогою цифрового інструменту проведена максимально оперативно, а головне – точно», – підсумував Олександр.

Визначити причини строкатості

В господарстві «ЛАН-2015» на Чернігівщині за допомогою платформи супутникового моніторингу Croptical проводили оцінку розвитку ріпаку.

«У Croptical проаналізували останні супутникові знімки поля озимого ріпаку. Виявили там декілька великих зон з низьким рівнем вегетації. Аналіз натуральних знімків поля показав, що причина – наявність різних ґрунтових відмін в межах одного поля.

 Ми провели фотофіксацію, яка показала, що в червоних і помаранчевих зонах слабка вегетація обумовлена вирощування на піщаному ґрунті, бідному на велику кількість поживних елементів, чим обумовлюється відставання типових рослин у розвитку біомаси, передчасне цвітіння та ураженість хворобами. При розрізі рослини помітили дуплистість стебла, не зважаючи на внесення борних мікродобрив та неодноразову обробку засобами захисту.

В зелених зонах високої вегетації рослини розвивалися нормально (бутонізація-початок цвітіння), мали товще стебло, хорошу листкову масу. Ґрунт в таких зонах – торфовий», – розповів головний агроном ТОВ “ЛАН-2015”. Звичайно, різні типи ґрунту в межах одного поля потребують особливого підходу. Зокрема, варто вносити добрива та ЗЗР зі змінними нормами або ж вдаватись до компостування. У підсумку на цьому полі ми маємо урожайність 1,7 т/га, що на 7 ц/га менше у порівнянні з результатом, отриманим на сусідньому полі. Очевидно, в наступному сезоні постане питання диференціації ресурсів та підбору іншої культури, більш підходящої для вирощування на цьому полі».

Аналіз погодних даних

Погода завжди була одним із найбільших факторів ризику. Від точності прогнозу залежить ефективність дій: коли виходити в поле, коли вносити ЗЗР, чи буде дощ, щоб подіяли азотні добрива, чи краще взагалі на них не витрачатись… AgriLab разом з Earth Daily Analytics запропонували аграріям безкоштовну платформу для аналізу погодних даних Agriquest. Тут можна працювати з двома моделями прогнозування погодних умов – як по масиву полів, так і в розрізі конкретного поля. Окрім того, платформа пропонує ще багато корисних інструментів для аналізу погодних даних.

«Часто буває так, що в одному селі – йде дощ, а в сусідньому – ні краплини. А ця платформа показує нам точні дані саме на конкретне поле. Також програма допомогла обрати час для азотного підживлення, адже вартість цієї операції зросла в рази, а от ризиків – не стало менше. Щоб захід спрацював ефективно – потрібні опади, а інакше не варто навіть витрачати кошти. Тож завдяки Агріквест ми вдало підібрали строк для виконання польової операції».

Знайти причину пригнічення рослин

Цифрові інструменти також допомагають знайти причини неврожайності і визначитись із наступними діями. Наприклад, в одному з господарств Південного регіону мали багаторічну дискусію щодо причин випадіння рослин на одному з полів. Яку б культуру не сіяли, а в тій зоні завжди врожайність нижча на 7-8 ц/га. Більшість вважало, що причина в рельєфі. Проте виявилось, що все набагато складніше.

«Для вирішення цієї задачі, ми скористались сервісом GEOSYS App і переглянули карти вегетації за попередні роки. Дійсно, одна зона на полі з року в рік виділяється нижчим показником NDVI. На перший погляд пояснення здається простим: з карти рельєфу видно, що зона «рухається» у схил і знаходиться наче «на межі». Схоже було на змив. Проте перехідна зона була досить велика, а чітких контурів її негативного впливу не було. Цього року на цьому полі посіяли соняшник. Посів у проблемній зоні зріджений, рослини мають скручене пожовтіле листя та помітно відстають у розвитку. Тому зараз вирішили провести аналіз грунту, адже вочевидь, це захід має прояснити ситуацію», – розповідає агроном Карина Кулик

Українізація цифрового землеробства

Криза змусила багатьох аграріїв використовувати всі можливості для оптимізації ресурсів та дистанційного моніторингу. Але війна вплинула не лише на фермерів, але і на тих, хто створює цифрові платформи.

Так Earth Daily Analytis, один із найбільших розробників рішень з аналізу Big Data ( в тому числі і для сільського господарства) з перших тижнів війни заявив про вихід із російського ринку та відкриття безкоштовного доступу до усіх своїх програм для українських аграріїв. Більше того, свою оновлену і вдосконалену платформу для супутникового моніторингу і аналізу продуктивності полів Geosys App компанія розробила з українським інтерфейсом. Тож не лише аграрії – цифровізуються, але й ринP/S/ок сучасних технологій – українізується!

P.S. Отримати безкоштовний доступ до цифрових інструментів Earth Daily Analytis можна звернувшись до компанії AgriLab за телефоном 0674654909 або надіславши запит, заповнивши анкету.

AgroPortal

Попередня новина Всі новини
Замовити дзвінок
Iм'я:
Телефон:
Додати коментар
Коментар:
Дякую за заявку. Наш менеджер зв'яжеться з Вами протягом дня.
Дякуємо! Тепер ви перші дізнаєтеся про інновації.