Як оптимізувати витрати і отримати прибуток?

ФГ “Ятрань” вже кілька років співпрацює з компанією Agrilab. Це господарство не просто застосовує ряд елементів технологій точного землеробства, а має чітке бачення власних доходів від їх впровадження…

Про “секрети” успіху ФГ “Ятрань” – у журналі iFarming:

ФГ «Ятрань» вирощує кукурудзу, 0зимі зернові, бобові та олійні культури на площі 1300га у Гайворонському районі, що на Кіровоградщині. Але воно є зовсім нетиповим підприємством, адже комплексно працює над інтеграцією у виробництво елементів точного землеробства. Зокрема, тут уже протягом чотирьох років застосовують низку інновацій, об’єднаних програмними piшеннями. А справжнім ідеологом цих впровадженнь є власник і керівник фермерського господарства Григорій Войтенко, який і поділився з нами секретами успіху.

 

– Що вас спонукало до впровадження точного землеробства? I якими були ваші перші кроки в освоєнні нових технологій?

– Рішення рухатися у цьому напрямі не було раптовим. Ми, кеpівництво господарства, поступово прийшли до розуміння, що без впровадження елементів точного землеробства під час проведення польових робіт уже не обійтись. Через нестабільність закупівельних цін на ринку нас дуже хвилювало питання собівартості виробленої продукції. Щоб бути конкурентоздатними та збільшити рентабельність одиниці продукції, ми вирішили шукати варіанти її здешевлення. Саме тому зацікавилися точним землеробством.

А починалося все 2012 року із системи точного водіння польових агрегатів , яку було успішно випробувано на наших полях .Нині вже використовуємо найточніший сигнал RTK-станції. Але до цього протягом кількох років наші фахівці вчилися, як впроваджувати систему в роботу. Отримували знання від провідних світових компаній Вауer, John Deere, відвідували США, Канаду, Hімеччину. Хочу підкреслити, що, на жаль, готової моделі впровадження немає, як і немає універсального фахівця, який зміг би навчити всього. У кожного господарства свій рецепт успіху.

Ще один нюанс. Деякі аграрії переконані: впровадили систему точного водіння  це точне землеробство на 50%. Але це хибна думка. Щоб досягти системності, впроваджувати інновації слід комплексно. Саме тому ми почали співпрацю з нашим партнером — компанією AgriLab.

– Які сьогодні технології сьогодні використовують  у ФГ «Ятрань»? Розкажіть про переобладнану сівалку для просапних культур.

– Нині працюємо комплексно. Використовуємо системи точного водіння техніки, картографування датчиків врожайності, диференційований висів  і внесення змінної норми добрив та отрутохімікатів.

Наприклад, маємо посівний комплекс KVERNELAND, який виконує кілька операцій за один прохід: внесення рідких добрив, того ж КАС, стартових мікрогранул, що з великого бункера сівалки потрапляють  безпосередньо в насіннєве ложе. Ми переобладнали систему посіву так, щоб манімальний висів становив 25 кг/га. Раніше це було неможливо через технічні нюанси

Використовуємо консоль Raven яка контролює вилив сівалкою рідких добрив, (завдяки цьому можна самостійно виставляти «швидкість зміни виливу»), та виконує функцію посекційного відключення (агрегат має чотири секції по 2,8 м.  Маємо ще й монітор John Deere 4.600. Це своєрідний командний центр у тракторі, що забезпечує секційний контроль та надійну навігацію. Додатково встановили монітор 26.30, щоб оператору було видно сівалку в процесі роботи. На нього завантажується карта від Agrilab, з відображенням змінних  норми сівби по полю, норма варіюється від 50-70 тис. посівних одиниць.

 

-Які основні добрива вносити ?

– Восени господарство вносить як основне добриво сірку та фосфор, а навесні настає черга азотних добрив. Осіння частина поживних речовин у вигляді гранули вноситься локально в рядки  за системою strip-till. Завдяки цьому, наприклад, фосфор потрапляє на глибину 20см безпосередньо під кореневу систему майбутніх посівів. Водночас азот вносимо навесні на відстані 7 см від насіннєвого ложа. При цьому застосовуються вже рідкі добрива.

Залежно від наявності вологи у грунті, внесення  добрив відбувається у кілька етапів. Наведу приклад щодо кукурудзи. Для запланованого показника середньої урожайності зерна у 120 ц/га визначаємо необхідний обсяг поживних речовин: приміром, є потреба у першому внесенні з нормою підживлення по 300 кг д р/га. Проте ми вносимо по 200 кг, бо не знаємо яка волога буде на полях. Тобто даємо добрива порціями : спочатку основне підживлення, потім ,якщо будуть дощі і культура нормально розвиватиметься, додатково обприскувачем вносимо
ще по 100 кг др/га.

– Розкажіть, як відбувається планування урожайності?

– У нашому господарстві урожайність сг культур планується під кожне поле, зважаючи на його потенціал окремих ділянок визначений за даними комплексної агродіагностики.

Зараз маємо у своєму розпорядженні картограми розподілу елементів на полях, на основі яких розраховується потреба в поживних речовинах та інших ресурсах, планується оптимальна система живлення.

Хочу підкреслити, що після переходу на технології точного землеробства урожайність сільськогосподарських культур у нас зросла практично на 30% i становить приблизно
100- 135 ц/га. I це насамперед завдяки диференційованому посіву та внесенню змінної норми добрив. Наприклад, на більш перспективних ділянках ми виcіваємо по 80 тис. насінин/га кукурудзи, а там, де грунти слабкіші, норма зменшується до 50 тис. насінин/га. Система живлення розробляється на основі картограм розподілу елементів, отриманих у результаті агроxімічного аналізу, карт урожайності культур за кілька років, супутникових даних. Враховується також рельєф та запаси продуктивної вологи на piзних ділянках. Можу сказати, що єдиної інструкції немає. Кожне поле, та навіть кожна неоднорідна ділянка вимагають індивідуального підходу.

Звісно, нові технології напрям, в якому необхідно рухатися, однак неможливо досягти бажаного результату лише за рік-два. Коли починаєш дізнаватися більше про технології, то розумієш, що попереду ще чимало роботи. Хоча результат того вартий.

Тому вже наступного року ми плануємо замовляти повторний аналіз грунтів на наших полях в AgriLab. Але для нас цінними є навіть не результати аналізу, а інтерпретація фахівцями компанії отриманих даних, визначення потенціалу кожної ділянки поля i pозробка фахових рекомендацій.

-Питання, яке цікавить уcіх aгpapiїв, – економіка виробництва продукції. Чи розумієте ви сьогодні ефективність від внесення кожного елемента живлення? Нa скільки технології дають змогу оптимізувати ресурси? Можете сказати приблизно у відсотках, грошах на гектар?

Наше господарство вже четвертий рік працює з використанням: технологій точного землеробства. Щороку ми вдосконалюємось, власним коштом, не беручи кредитів, оновлюємо технічний парк. Чудовий приклад оптимізації — це сівалка KVERNELAND 2012 року виготовлення. У господарстві її не замінили, а дообладнали сучасними пристроями для точного землеробства. Вартість такого переобладнання становила близько 20 тис. доларів. За ці кошти придбали та встановили бак для рідких добрив, систему контролю виливу, також переробили систему внесення мікродобрив. Дообладнання сівалки окупилося вже в перший рiк! Порівняйте: якби ми купували такий посівний комплекс з усіма перерахованими опціями, то це коштувало б 200 тис. євро.

Ми маємо складну конфігурацію полів з макро- та мікрорельєфом. Завдяки елементам точного землеробства, зокрема диференційованій сівбі, економимо на насінні. Лише перехід на посекційний контроль вже гарантує 10% економії, бо не має перекриттів. Це також позитивно впливає на врожайність, бо культура не загущена. Але щоб запустити таке piшення, необхідно мати оцифровані контури полів, систему точного водіння, агрегат, який зможе виконувати посекційне відключення.

Окремо слід згадати про локальне внесення рідких азотних добрив на оновленому агрегаті. Це дало змогу підвищити ефективність удобрення наших полів на 30%, тобто сьогодні ми вносимо на 30% менше добрив, a ефект маємо такий самий. Таким чином наше господарство мінімізує затрати і зберігає планку врожайності. Якщо ж з традиційної технології миттєво перейти на точне землеробство, то різниця буде 50%, бо на 25%. Знизяться витрати і ще на 25% збільшиться врожайність. Принаймні з нашого досвіду саме так.

Ми підраховували різницю між нашою технологією, що використовується системно у комплексі з елементами точного землеробства, і класичною технологією вирощування культур, яка була у нас до цього. У профіті pізниця становить від 200 дол. і вище. Якщо брати сумарний валовий дохід 1500 доларів/га за традиційної технології, то з них 1000 дол. йде на витрати і лише 500 дол. “За технології точного землеробства витрати одразу зменшуються на 25% і ще на 25% збільшується прибуток. Тобто маємо плюс 50%. Таким чином, із валового доходу 1500 доларів/га 750 дол. становлять Витрати, a 750 дол.- чистий прибуток.

Юрий Нестерук , журнал iFarming №3(11) Липень 2020 

Попередня новина Всі новини
Замовити дзвінок
Iм'я:
Телефон:
Додати коментар
Коментар:
Дякую за заявку. Наш менеджер зв'яжеться з Вами протягом дня.
Дякуємо! Тепер ви перші дізнаєтеся про інновації.