Днями у Сумському аграрному університеті відбулась конференція на тему: «Фактори впливу на формування зростання врожайності озимих зернових культур та першочергові кроки по догляду за рослинами». Під час заходу розглядались такі питання, як ринок мінеральних добрив для посівної-2017, підбір сортів озимої пшениці для вирощування в зоні Північного лісостепу, моніторинг стану культур та їх захист від хвороб. Ну і звичайно ж, не оминули організатори конференції і тему точного землеробства.
Розпочалась конференція з огляду ринку добрив для проведення цьогорічної весняної посівної, який провела Наталя Золотарьова, комерційний директор компанії Інтерагростандарт. Вона приголомшила присутніх прогнозами щодо вартості ресурсів на 2017 рік:
«Для проведення посівної треба 1 млн тон мінеральних добрив. З них – 700 тис. азотних, 185 – фосфорних, 110 – калійних… Усі аграрії відчули дивну ситуацію, яка настала в грудні і продовжується до тепер. Ціни на азотні добрива почали зростати катастрофічно! Вартість карбаміду щодня збільшується. Наразі подорожання становить 500 грн. Пропозиція від оптових постачальників на кордоні – 10 тис. грн, а для аграріїв доходить до 11 тис. грн».
Зі слів Наталії Золотарьової, такі складні обставини виникли через низку причин: це і податки, і технічні проблеми у вітчизняних виробників, і зростання цін на міжнародному ринку. Втім, сподіватися на зміну ситуації на краще аграріям не варто: «Прогнозується, що ціна на карбамід у лютому буде 11 тис. Це жахливо! А ціна на КАС – буде 8,5 тис., тоді як у вересні була 5 тис.».
ОПТИМІЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА – ЗАВДАННЯ №1
Оптимізація виробництва сьогодні – першочергове питання для аграріїв. З технологіями, які дозволяють максимізувати віддачу кожної вкладеної «гривні», досягаючи при тому економічно обґрунтованих врожаїв, ознайомив присутніх Євгеній Предченко, агроном-аналітик компанії AgriLab.
«Розпочинати вирощування будь-яких культур радимо з проведення комплексної агродіагностики поля. Це дозволить створити передумови для економічно обґрунтованого врожаю та уникнути зайвих витрат в майбутньому, – відзначив Євгеній Предченко. Комплексна агродіагностика включає відбір зразків ґрунту з прив’язкою до GPS, агрохімічний аналіз по 17 показниках ґрунту, кліматичний аналіз мінімум за останні 10 років по кількості температур та опадів подобово, аналіз ґрунтових карт, розроблення картограм розподілу елементів живлення, визначення потенціалу та критичних факторів поля, а також – створення детальних рекомендацій для вирощування різних культур. Усе це дозволить оптимізувати використання ресурсів та побудувати ефективну систему удобрення».
МАЙБУТНЄ – ЗА ДИФЕРЕНЦІЙОВАНИМ ПІДХОДОМ ДО ВНЕСЕННЯ ДОБРИВ
Також аналітик компанії AgriLab розповів про переваги технології диференційованого внесення добрив. На підтвердження своїх слів, він представив розрахунки впливу на врожайність змінної та однакової норми добрив на різних за продуктивністю ділянках поля.
«Економія коштів та зміни по врожайності, які аграрії отримують від впровадження технології диференційованого внесення добрив, різняться. Проведені дослідження по Чернігівській області продемонстрували економію коштів в кількості 10$/га, за рахунок диференційованого внесення азотних добрив, та приріст врожайності кукурудзи – 0,4 т/га, в порівнянні із контролем. Взагалі, кожна технологія точного землеробства підсилює одна одну, а в комплексі вони дадуть результат, який приємно Вас здивує», – підсумував Євгеній Предченко.
На необхідності змінювати застарілі підходи до удобрення рослин акцентувала увагу і Катерина Шмагайло, агроном-консультант центрального регіону групи компаній Долина. Вона зауважила: «Система живлення завжди будувалася по залишковому принципу – є певна кількість коштів: перше – купили посівний, друге – забезпечили машини соляркою, а на те, що залишилось, купимо селітри чи міндобрива. А потім, було запитання, добрива на краще поле віддати чи на гірше? Відповідь знайти дуже просто! Припустимо, у мене пшениця на кращому агрофоні і на гіршому, і є 100 кг селітри. Куди її віддати? Ніби, по добрій душі, треба слабшому віддати. Але з точки зору економіки – це неправильно. Треба віддати тому полю чи її частині, де сума внесених добрив – дасть більший економічний результат. Окупність витрат буде іншою!».
Загалом, під час конференції прозвучало багато корисної інформації від представників компаній Інтерагростандарт, Du Pont, Basf, Долина, Альфа Смарт Агро, Агротех-Альянс, а також науковців сільськогосподарських інститутів Сумщини та Харкова. По закінченню заходу, учасники зробили висновок: 2017 рік для аграріїв буде складний, адже ресурси значно подорожчали і зростання цін – не збавляє обертів. Проте, вихід є завжди. Один із них – впровадження технологій точного землеробства, які дозволяють досягнути максимальної врожайності при мінімальних затратах.
