Весна стрімко увірвалася разом з досить високими, як для початку березня, температурами. Цього року вегетація рослин розпочалась раніше, а значить є більше шансів на гарний врожай. На початку весни переважають довгохвильові оранжево-червоні промені, водночас сонячна радіація – ще слабка, а це в свою чергу сприяє швидшій регенерації рослин.

Нерозкущені, слабо розвинені посіви озимини, які перебувають у фазі 2-3 листків і налічують 180-200 рослин на 1 м2, мають всі шанси сформувати достатню надземну масу і густоту посіву та забезпечити задовільний рівень урожаю. Тож поспішати з пересіванням не слід.

З початком весняної вегетації недостатньо розвиненим посівам доведеться швидко надолужувати втрачений час. Тому надзвичайно важливо своєчасно забезпечити рослини необхідними добривами – перш за все – азотом.

Діагностика азотного живлення культур під час вегетації: підбір весняного «меню» та «порцій» для рослин

Як правильно розрахувати пропорції «весняного коктейлю» для рослин?

«Для того, щоб оптимізувати ресурси та «нагодувати» озимину, варто провести діагностику азотного живлення культур по вегетації, – радить Ярослав Бойко, СЕО компанії AgriLab. Це дозволить визначити потребу у внесенні азотних добрив та розрахувати їх норму для кожної ділянки поля».

Річ у тім, що поля за вмістом азоту та інших елементів живлення – строкаті. Узагальнений підхід до вирахування норми внесення азотних добрив в одних місцях може спричинити вилягання врожаю, а в інших – недостатнє використання потенціалу ґрунтів. Тому від своєчасної діагностики азотного живлення залежить врожайність культур, якість продукції та ефективне використання ресурсів. Завдяки їй, можна здійснити перерозподіл добрив на ділянках за неоднорідними характеристиками, зменшити втрати азоту з добрив за рахунок надмірного його внесення, та мінімізувати навантаження на навколишнє середовище.

Етапи діагностики азотного живлення

Можна виокремити чотири етапи діагностики азотного живлення:

1)створення карти розподілу вегетативної маси

2)відбір та аналіз грунту

3)оцінка потенціалу рослин в однорідних зонах

4)розробка рекомендацій і карт-завдань для диференційованого внесення добрив

 Діагностика азотного живлення культур починається з визначення розподілу вегетативної маси по полю, тобто індексу NDVI. Отримати цю інформацію можна за допомогою безпілотних літальних апаратів або ж супутникових даних. Експерти компанії AgriLab радять надавати перевагу безпілотним літальним апаратам – вони дозволяють швидко отримати надійну інформацію, незважаючи на хмарність. За розподілом вегетативної маси культури по полю (індекс NDVI) визначаються однорідні ділянки відповідно до фактичного стану  і розвитку рослин.

Після цього розробляються маршрути для проведення відбору зразків ґрунту з GPS-прив’язкою.

Наступний етап діагностики азотного живлення культур – аналіз ґрунту. Агрохімічні показники для його дослідження визначаються залежно від культури. Для озимих і ярих зернових – це  pH, мінеральний азот (NO3 + NH4) та рухома сірка (S-SO4).

«Аналіз ґрунту – фундамент, на якому будується вся система удобрення рослин. Без нього підживлення не дасть бажаного ефекту, – розповідає Ярослав Бойко. Від якісного аналізу залежать подальші дії та рекомендації по удобренню, тому лабораторія, яка здійснюватиме дослідження, має бути надійною. Наприклад, компанія AgriLab проводить аналіз ґрунту клієнтів у партнерській лабораторії у США. Також використовуємо власну портативну мобільну лабораторію і сенсорне обладнання для визначення водно-фізичних особливостей ґрунту».

Наявність сучасного обладнання дозволяє провести діагностику азотного живлення протягом… всього кількох діб! Після цього, замовник отримує рекомендації по підживленню макро-  і мікроелементами окремо по однорідним зонам та всьому полю в цілому, а також карту-завдання для диференційованого внесення добрив.

Лише на основі отриманих результатів аналізу ґрунту, сформованих карт розподілу вегетативної маси культур по полю з виділеними однорідними зонами та чіткого дотримання рекомендацій, можна провести ефективне удобрення рослин.

Але найважливіше те, що діагностика азотного живлення культур дає можливість оптимізувати затрати на використання добрив до 60% та підвищити урожайність на ділянках з високим потенціалом до 40%! А поєднавши агродіагностику та діагностику азотного живлення, можна не тільки порахувати необхідні норми азотного живлення, але і оцінити потенціал поля та в цілому оптимізувати систему живлення господарства.

Досвід аграрія

Корисний досвід минулого року отримала компанія Іст Агро Сервіс у результаті співпраці з AgriLab. Ще напередодні посівної озимих було проведено комплексну агродіагностику поля. Це дозволило визначити характеристики ґрунту та розрахувати систему удобрення, яка передбачала необхідну кількість елементів живлення з мінеральними добривами для забезпечення планового врожаю озимої пшениці.

На початку весни, на полях Іст Агро Сервіс компанія AgriLab виконала діагностику азотного живлення культур. Її метою було визначити потребу у підживленні азотом та розрахувати його норму.

Про підсумки цієї співпраці розповів Олег Білан, начальник відділу рослинництва: «За результатами проведеної діагностики, була відкоригована система підживлення озимої пшениці КАСом на площі близько 1000 га. Рекомендована норма підживлення азотом на гектар варіювалась від 20 до 65 д.р кг/га, залежно від наявних елементів живлення у ґрунті і стану рослин.  Відповідно до рекомендацій змінено ідентичну систему живлення по масиву полів на індивідуальні рішення для кожного поля».

Агродіагностика під час посівної та діагностика живлення по вегетації – це комплекс дій, що чудово доповнюють одна одну. Поєднання раціональної системи удобрення та коригування азотного живлення на фоні використаної технології вирощування культури дозволило досягти запланованого врожаю. При цьому точність розрахунків – відверто вражає.

«По факту збору озимої пшениці – планова врожайність, відповідно до аналізу, була вирахувана з точністю в +-1-2 ц/га, – зауважив Олег Білан. У результаті, нам вдалося оптимізувати систему живлення та виконати, а по ряду полів і перевиконати план врожайності озимої пшениці із значно меншими витратами на удобрення».

Підживлення озимих: загальні рекомендації

Для ефективного удобрення необхідно враховувати багато факторів та опиратися на результати агрохімічного аналізу. Проте, є деякі загальні рекомендації.

Передусім, варто підживлювати слаборозвинені посіви, ті, які сіялись по гірших попередниках, та не удобрювались восени. Зволікати з підживленням озимих не слід, адже після відновлення вегетації воно менш продуктивне. У сухому ґрунті добрива не матимуть дії, тому треба «вловити» момент, коли земля достатньо зволожена. При цьому варто пам’ятати, що чим триваліше «азотне голодування» рослин, тим гірша врожайність.

При розподілі доз азотних добрив по фазах росту та розвитку культури необхідно врахувати час відновлення вегетації. За умови пізніх строків відновлення вегетації вся доза азотних добрив вноситься у перше підживлення.

Обираючи добрива, треба враховувати результати агрохімічного аналізу, стан посівів, тип ґрунту, сортові особливості культур та технології, які застосовувались восени. Диференційований підхід до підживлення згідно фактичних показників поля та рослин – запорука ефективності ведення господарства.

Отже, дотримуючись фахових рекомендацій, аграрії мають усі шанси отримати гарний врожай озимої пшениці, а  примхи погоди – цьому не завада.

*Фотоматеріали – ілюстративні і не стосуються конкретного прикладу. AgriLab захищає конфіденційну інформацію клієнтів.