Топ-гравці українського аграрного ринку зібралися в Києві й обмінялися досвідом, стратегіями і технологічними розробками

На що звернути увагу аграрному бізнесу у 2020 році, які сфери в індустрії найприбутковіші і як впроваджувати новітні технології у виробництво – ці та інші важливі питання обговорили експерти на минулому 21 лютого в Києві аграрному форумі Agri Wisdom Summit.

Спікери розповіли учасникам заходу про актуальні аграрні тренди, способи вийти на міжнародні ринки, а також поділилися особистими стратегіями в бізнесі і своїми історіями успіху.

За словами провідних фахівців галузі, у 2020 році важливим фактором, який вплине на аграрний сектор, буде глобальна невизначеність в економічній галузі.

«Багаторічне очікування рецесії продовжиться, тому будуть діяти ті ж ринкові закони, які були й раніше.  При цьому питання політичної невизначеності переоцінене », – упевнений голова консалтингового агентства« УкрАгроКонсалт» Сергій Феофілов.

Серед інших глобальних чинників, які визначатимуть аграрний порядок, знайдеться місце і кліматичному питання.  «Аграрний сектор потребує розвитку, проте, потрібно пристосовуватися до бережного ставлення до природи і впроваджувати відповідні технології», – говорить спікер.

Він зазначає, що з 2015 року і по нинішній момент скачки цін обумовлені і серйозними природними катаклізмами в основних регіонах-виробниках аграрної продукції.

При цьому кліматичні зміни вже вплинули на ринок: так, в США постійно скорочуються площі пшениці, як нестабільної культури, замість неї розширюється засів полів кукурудзою.

«Якщо враховувати поточну погоду, ситуацію нинішньою зимою і весною, стан озимих в країнах ЄС, все більше споживачів вважають це джерело зерна нестабільним, тому з’являється інтерес до пошуку альтернативних постачальників – Чорноморський регіон тепер може теж конкурувати за споживача і звання надійного постачальника», –  розповів Феофілов.

Глава консалтингового агентства «УкрАгроКонсалт» Сергій Феофілов

За його словами, довгостроковий прогноз про потепління клімату говорить про те, що через 20-25 років можуть значно розширитися оброблювані посівні площі в таких північних країнах, як Канада і Росія.  При цьому основна частина цих площ – понад 4 млн квадратних км – буде використовуватися і під пшеницю, і під цілий ряд морозостійких культур.  У свою чергу, це буде тиснути на ціни.

Глава консалтингового агентства зазначає, що споживачі зерна та інших аграрних структур прагнуть, щоб ціни були якомога нижче – тому в довгостроковому плані пропозиція зерна, а також олійних культур на світовому ринку буде збільшуватися, і це буде одним з факторів, який буде стримувати зростання цін.

«Безумовно, буде присутня певна волатильність цін через природні катаклізми, але в цілому ціни на сировинні товари будуть досить стабільними при деяких коливаннях», – вважає експерт.

Якщо говорити про процеси, які відбуваються в аграрному секторі України, в цілому торішній урожай підтримує загальносвітові тенденції – це новий рекорд виробництва експорту, одночасно відбулося падіння рентабельності внаслідок коливань цін, а також відбувається посилення конкуренції.

«По олійних культурах у нас черговий рекорд.  Крім того, відбулося зростання експорту борошна в першій половині аграрного сезону – він збільшився майже на 50%.  Це обумовлено тим, що з ринку майже пішов великий постачальник борошна Казахстан, також вплинуло і зміцнення гривні», – додав Феофілов, підкресливши, що олійні культури в Україні сьогодні найбільш прибуткові.

Водночас в українському аграрному секторі активно впроваджуються нові технології – так, останнім часом досить популярне використання дронів.

Безпілотники використовують як для аналізу посівних площ для прийняття щодо них подальших заходів, так і для їх обробки – це значно підвищує ефективність агробізнесу та його прибутковість.

«До кожного поля потрібно підходити індивідуально, використовувати певні ресурси і технології, підбирати свій рецепт.  Для цього потрібно визначити потенціал поля і зібрати про нього всі необхідні дані для аналізу», – пояснює необхідність збирати всілякі точні дані про площі CEO компанії AgriLab Ярослав Бойко.

CEO компанії AgriLab Ярослав Бойко

За його словами, в окремих випадках не потрібно купувати дорогу техніку на ринку, а необхідно просто переробити обладнання, що існує.  Є приклади, коли ресурси потрібно вкладати не в усе поле, а тільки в його частину – наприклад, удобрювати тільки окремі області поля.

При цьому точкове внесення добрив здатне підвищити рівень врожайності до + 15% і значно заощадити на покупці підгодівлі для землі.

Про використання нових технологій в українському агросекторі говорить і засновник проекту DroneUa Валерій Яковенко: «Дрони і сільське господарство стали гримучою сумішшю, яка дуже швидко розвивається.  За останні шість років кожен фермер знає, що таке дрон, і розуміє, як їх використовувати.  Ці технології ефективно використовуються вже зараз на порядку 4,5 млн га – це не 100% показник покриття в країні, з усім тим, це істотні території».

Спікер позначив і функції дронів в агросекторі, це:

• моніторинг;
• обмір полів (визначення точної кількості витрат на роботу в полях, порівняння фактичної площі з юридичної);
• рекомендації щодо внесення азотних добрив;
• карта внесення гербіцидів;
• візуальні і NDVI карти полів;
• підрахунок сходів;
• площа і висота рослин;
• картування грунтів за допомогою супутників;
• моніторинг виноградників;
• класифікація культур.

За його словами, українські бізнесмени зацікавлені у впровадженні новинок.  «Вони хочуть мінятися, хочуть покращувати свій бізнес.  Я часто стикаюся з ситуаціями, коли власник невеликого сільського господарства з легкістю використовує супутникові технології моніторингу, коли він особисто починає розбиратися в трекінгу техніки і проходить самостійно всі етапи введення актуальних технологій.»

Засновник проекту DroneUa Валерій Яковенко

Яковенко підкреслює, що для успіху агропідприємства будь-які процеси, які сприяють автоматизації виробництва, потрібно комплексно впроваджувати, навіть якщо це коштує дорого.

Його думку поділяють і запрошені на захід власник підприємства «Ефективні інвестиції» Ігор Ліскі та власник компанії «Меринос – Захід» Дмитро Огнєв: Ліскі зумів побудувати самий високотехнологічний завод з виробництва меду в Україні, а Огнєв шукає можливість ввести на своїй фермі роботів, які будуть  годувати овець, а також їх пасти.

Про те, як найефективніше налагодити виробництво, на прикладі реформування своєї компанії розповів учасникам форуму генеральний директор Harvest Дмитро Скорняков.  За його словами, цьому допоможуть такі кроки:

• прибрати все зайве, без чого справа може вижити;
• в тому, що залишилося, застосувати нові технології і змінити всі процеси – максимально їх оцифрувати і спростити;
• найняти кращих фахівців, навчити вже наявних і призначити їм ринкову зарплату;
• тільки після повного «оздоровлення» виробництва шукати нові ніші.

Генеральний директор Harvest Дмитро Скорняков

Поради по організації агробізнесу дав і CEO компанії «Agricom Group» Петро Мельник.  «Щоб заснувати хороший завод і стати відомим в світі, просувати власний бренд не тільки в Україні, а й за кордоном, я щиро раджу не економити на інвестиціях в майбутнє.  Якщо будувати, то тільки найсучасніший завод, повністю автоматизований.  Висока ефективність виробництва сьогодні властива тільки високим технологіям», – говорить топ-менеджер.

За його словами, також крім відладки гарного заліза, відбірної сировини, свого бренду і колективу необхідно пройти сертифікацію: «Її дуже непросто пройти, особливо якщо завод старий.  Але стандарти потрібно підтверджувати, оскільки сертифікацію чекають від продукції в багатьох країнах».

CEO компанії «Агріком» Петро Мельник

На заході виступив також співвласник компанії «Нібулон» Олексій Вадатурський.  Він розповів гостям форуму про стереотипи щодо його діяльності, досягнення компанії, а також поділився кейсами, які необхідні для розвитку галузі.

За його словами, незважаючи на те, що багато хто вважає, що компанія «розбиває автодороги», «вивозить все зерно з України» і «монополіст на річках», без будь-якої підтримки держави підприємство зуміло організувати логістику по країні, залишитися лідером на ринку  зерна і відкрити ринок кукурудзи в світі.

Вадатурський згадав і про проблеми в галузі, зокрема, про можливий занепад суднобудівної галузі.  Так, за новим законопроектом «Про внутрішній водний транспорт» передбачається майже узаконення контрабанди пального для суден, що здійснюють перевезення, витіснення флоту з-під прапора України в офшорні юрисдикції.

Співвласник компанії «Нібулон» Олексій Вадатурський

Власник компанії T.B.  Fruit Тарас Барщовський дав на івент публічне інтерв’ю: розповів, як, з’єднавши традиції і технології, побудувати кращу компанію в секторі.

«У мене 60% бізнесу не в Україні, але я завжди позиціював свою компанію, як українську.  У той же час якщо хтось думає, що в Польщі або інших країнах робити бізнес легше, то це не так», – підкреслив бізнесмен.

За його словами, важливо приділяти увагу найму працівників: «Я вважаю, що перший етап людини, який приходить на роботу – мінімум 3 роки, щоб влитися в компанію.  Потім 2 роки, щоб показати – лідер ти чи ні, які в тебе цінності.  Для того, щоб стати хорошим керівником і топ-менеджером, треба 7-8 років ».

Також Барщовський зазначив, що необхідно слідувати плану, при цьому 3-5 років – максимальний термін, на який можна скласти його.  А ось тим, хто створює план на 20 років, підприємець не вірить.

Власник компанії T.B.  Fruit Тарас Барщовський

Нагадаємо, форум для представників аграрного бізнесу Agri Wisdom Summit організувало бізнес / медіа бюро Ekonomika +, в активі якого онлайн-видання mmr.ua, delo.ua, womo.ua і рейтинговий журнал «ТОП-100.  Рейтинги найбільших».  Крім Agri Business Summit бюро влаштовує ділові заходи GET Business Festival, Business Wisdom Summit, SHE Congress, «Завтра» та інші.

Партнерами заходу виступили: AgriLab – агроконсалтингова компанія, яка розробляє комплексні рішення для підвищення ефективності сільськогосподарських підприємств;  Toyota Центр Київ «Автосаміт».

Марія Пирогова, спеціально для Delo.ua.

 Фото: Костянтин Мельницкий і Іван Черничкін / Delo.ua