Точне землеробство здобуває все більше прихильників в Україні. Однак, відверто кажучи, не всі компанії, які стали на шлях «точності», отримують очікуваний результат. Адже точне землеробство – це передусім не просто набір датчиків, комп’ютерів і сенсорних технологій, а системний підхід. Григорій Плічко, керівник компанії «Альтаїр», що на Черкащині, один із тих аграріїв, який до впровадження точного землеробства підійшов вивіреним шляхом.
Шлях до точного землеробства компанії «Альтаїр» розпочався 2016 року. І першим його кроком стала комплексна агродіагностика поля за методикою AgriLab.
«На той момент для мене було актуальне питання диференційованого внесення добрив, – згадує Григорій Плічко. – Бо я розумів, що цей крок приведе до економії ресурсів і дасть можливість одержувати стабільно високий урожай. Раніше ми орієнтувалися на розрахунок потреби добрива рослиною, виходячи із запланованої врожайності, замість того, щоб вносити добрива, розуміючи точну їх потребу ґрунтом».
Комплексна агродіагностика – це метод дослідження особливостей та потенціалу поля. Вона починається з автоматичного відбору проб ґрунту з GPS-прив’язкою до точки координат та агрохімічного аналізу за повним спектром показників. Після цього створюються картограми поля, на які наносяться результати вимірювань із кожного зразка, відібраного в конкретній ділянці. Такі картограми показують наскільки строкате поле, як від одного його краю до іншого змінюється рівень забезпечення елементами живлення. Проте це ще не все.
Алгоритм також передбачає аналіз погодно-кліматичних даних і критичних чинників поля, рельєфу, типів ґрунту, історії поля тощо. Лише на основі всіх цих даних можна визначити природний потенціал поля та розробити рекомендації щодо системи живлення, які будуть обґрунтованими – і з агрономічного, і з економічного поглядів.
1. Оптимізація використання добрив
Уже навіть цей перший крок до точного землеробства – комплексна агродіагностика поля – приніс відчутний результат: господарство почало не лише вносити добрива, які краще відповідають потребам поля, а ще й заощадило 50 євро на кожній тонні.
«Раніше внесення добрив – фосфору та калію – ми здійснювали за формулою N16P16K16 і думали, що нітроамофоска потрібна для рослини саме в такому співвідношенні, а насправді потреба фосфору, як показав аналіз ґрунту, в нас була вдвічі більшою, ніж калію. Тобто і добриво, котре ми вносимо, має відповідати потребі ґрунту та рослини. Від умісту добрив із різним відсотковим співвідношенням елементів залежить і ціна. Я був здивований, коли дізнався, що добриво, яке раніше використовували в господарстві, не задовольняло потреби ґрунту за вмістом фосфору, та ще й обходилося нам на 50 євро/т дорожче від того, яке нам справді підходило. От і економія на кожній тонні! А скоригували лише співвідношення елементів за формулою…» – говорить Григорій Плічко.
2. Управління неоднорідними зонами та диференційоване внесення ддобрив
У результаті комплексної агродіагностики стало зрозуміло, що поля, які обробляє компанія, досить строкаті й різноманітні ділянки мають різну потребу в добривах, а отже – впровадження технології диференційованого внесення – матиме сенс! Відтак завершальним етапом агродіагностики стало розроблення картзавдань й оновлення технічного парку новим розкидачем.
«Після отримання результатів комплексної агродіагностики ми придбали «розумний розкидач», який дає змогу використовувати розроблені карти-завдання, згідно з якими і відбувається внесення азотних, калійних і фосфорних добрив. Автоматично відключаючи секції подачі, розкидач убезпечує нас від перекриття смугами внесення. Отже, ми змогли вирівняти поле за вмістом елементів живлення. Диференційоване внесення добрив дає змогу розумно використовувати ресурси. Порівняно зі звичайним розкидачем економія добрив становила понад 2,5 тонни з поля, – зауважив далі керівник господарства. – Здійснивши аналіз ґрунту вже наступного разу, ми розуміли, що рухаємося в правильному напрямку. Нам вдалося не тільки заощадити кошти, а й збільшити врожайність».
Думка, що точне землеробство – це дорого, стримує багатьох аграріїв від того, аби стати на шлях інновацій. А дарма! З досвіду Григорія Плічка, інвестиції у «точність» окупаються значно швидше, аніж багато хто уявляє. Однак перш ніж інвестувати кошти в техніку, слід мати чітку стратегію: що і як робити, який результат очікувати. Ще варто пам’ятати: будьякі інновації – це не лише осучаснення техніки, а й оновлення знань і підходів до господарювання.
«Кожен фермер має розуміти, що аналіз ґрунту, рекомендації щодо системи живлення – це не панацея від усіх проблем, а лише перший крок на шляху до змін, до раціонального використання ресурсів господарства. Далі все залежить від уміння правильно налаштувати хід роботи та від розуміння й готовності інвестувати в техніку, якісні добрива, ЗЗР, посівний матеріал, а також – у людей, у їх знання та вміння. За моїми підрахунками, витрати коштів на техніку окупляться за 2–3 роки, а витрати на аналіз ґрунту – за один рік», – ділиться досвідом Григорій Плічко.
Керівник господарства визнає, що точне землеробство – задоволення не дешеве, однак необхідне. Адже фермери, які зволікають з інноваціями сьогодні, ще більше ризикують завтра:
«Ми навчаємося впродовж усього життя, залучаючи чималі інвестиції. Витрачати кожного року по 500 000 $ на новітню техніку – це не дешево, однак ми йдемо вперед, бо коли залишимося з одними плугами – нас просто «розірвуть» агрохолдинги з іноземними інвестиціями. Слід постійно працювати над ефективністю – тільки це може гарантувати виживання господарства в аграрному світі. Той же, хто дотримується консервативної позиції, продовжуючи використовувати в господарстві плуги й культиватори, зійде з дистанції ефективної інноваційності. Аграрії мають йти в напрямі точного землеробства, нових технологій, а не зациклюватися на технологіях минулих десятиліть. Тільки тоді ми зможемо отримати стабільний прибуток, а з ним і можливість упровадження ще ефективніших технологій».
3. Економічний результат
Впровадження диференційованого внесення добрив і застосування результатів комплексної агродіагностики допомогло господарству зменшити витрати на добрива, збільшивши при цьому ефективність їх застосування. А головне – отримати кращий економічний результат.
«Я планував отримати більшу врожайність, однак прорахований алгоритм співробітниками компанії AgriLab показав, що потенціал поля не може гарантувати виконання мого плану, бо на врожайність впливає не один чинник. На родючих чорноземах ми можемо дати відповідну норму добрив, якісний посівний матеріал, а от вплинути на кількість опадів, на жаль, не під силу. Сьогодні я отримую врожайність 11, а то й 14 т/га кукурудзи, показник мене цілком задовольняє, і все ж рости є куди. Більше того, погодні умови стають усе непередбачуванішими, нагромадження вологи практично не відбувається, відтак не працювати над її збереженням – гарантія майбутнього провалу. У господарстві впроваджений вертикальний обробіток ґрунту – новий агрегат від компанії KUHN обробляє по 200 га за добу, не утворюючи плужної підошви. Ми максимально скорочуємо кількість проходів техніки полем, намагаємося всі операції виконувати якісно та вивірено. Окрім того, що потрібно внести рекомендовані норми добрив, їх ще й слід внести на відповідну глибину, а це несе за собою переобладнання техніки з витратою чималих коштів. Звісно, що наші аграрії звикли до якомога менших зусиль і якомога швидшої віддачі. Я й сам колись робив ставку на плуг і говорив, що оранка – це супер і вважав диваками тих, хто експериментує. Однак утворення плужної підошви, недостача вологи через ущільнення ґрунту, затримка води у верхньому горизонті ґрунтового профілю – все це змусило переглянути свою позицію. І ми відмовилися від оранки, понад 8 років тому плуг поставили під паркан», – резюмує Григорій Плічко.
Керівник господарства задоволений і економічним результатом впроваджених інновацій, і врожайністю, показник якої стабільно знаходиться серед найвищих у районі.
Багато аграріїв «ходять по колу» – купити добрива-насіння-ЗЗР – пальне. Внести, посіяти, зібрати… У кращому випадку – оновити техніку. А от на нові рішення чи хоча б на аналіз ґрунту – коштів, кажуть, не залишається. Але досвід компанії «Альтаїр» доводить, що саме впровадження інновацій дає можливість зменшувати витрати та збільшувати прибутковість, відкриваючи перспективи розвитку.
«Молодому фермеру буде важко конкурувати на ринку серед агрокомпаній, які не один рік рухаються в напрямку використання ефективних технологій. Тому потрібно брати курс на точне землеробство, заручившись підтримкою прогресивного агронома. Ми орієнтуємось на прибуток, який дасть можливість обирати якісну техніку, добрива, посівний матеріал, ЗЗР, ну і, звичайно, аналіз грунту, результати якого покажуть вам повну картину по елементах живлення на полях господарства».
Переваги точного землеробства – беззаперечні. Історія компанії «Альтаїр» це доводить. Тож , не варто зволікати і відкладати інновації – на потім.
Відгук від власника компанії “Альтаїр” про результати роботи з Агрілаб – далі.
«Про компанію Agrilab почув на одному з семінарів, – пригадує Григорій Плічко. Мене зацікавив факт, що аналіз ґрунту проводиться не в Україні, бо траплялись випадки в різних господарствах, коли вітчизняні лабораторії, надавали результати проведених аналізів, які зовсім не відповідали дійсності. Коли я почув про можливість проведення якісного аналізу в лабораторії США, то відразу вирішив розпочати співпрацю. На той момент для мене було актуальне питання диференційованого внесення добрив. Бо я розумів, що цей крок приведе мене до економії ресурсів, та дасть можливість отримувати стабільно високий врожай. Раніше ми орієнтувались на розрахунок потреби добрива рослиною виходячи з запланованої врожайності, замість того, щоб вносити добрива, розуміючи точну їх потребу грунтом».
