Економіка удобрення. Кейс: як оптимізувати витрати без втрати прибутковості? | Agrilab
Економіка удобрення. Кейс: як оптимізувати витрати без втрати прибутковості?

Аграрії зараз – як у казці. У тій, де «наліво підеш – коня втратиш. Направо підеш – себе загубиш». Саме так виглядає теперішня ситуація з добривами та іншими ресурсами.

Який шлях обирають агровиробники?

  • Одні екстрено шукають рішення по оптимізації системи удобрення, як то аналіз ґрунту чи діагностика азотного живлення.
  • Інші – зосереджують свої витрати виключно на азотних добривах.
  • Є такі, що взагалі не планують вносити добрива, а будуть сіяти просто так.

Останній варіант особливо небезпечний. Адже скорочення або відмова від добрив, особливо в рік середній або нижче середнього по врожайності конкретної культури, може призвести до втрати врожаю, зменшення рівня поживних речовин у ґрунті та зниження потенціалу продуктивності в майбутньому. Наслідки таких рішень будуть відчуватися не один рік.

А що тоді лишається робити?

Економити треба розумно. Основна ціль полягає в тому, щоб ефективно виростити врожай і максимізувати віддачу від кожного долара, витраченого на добрива. Як?

Крок 1:  Аналіз ґрунту та економічна ефективність

Який «кредит» поживних речовин має ваше поле? І чи реалістична ваша «планова врожайність»? Без аналізу ґрунту неможливо визначити, яких поживних речовин не вистачає, а яких достатньо для врожаю. Загальні витрати на добрива іноді скорочуються за рахунок використання даних аналізу ґрунту, але, що ще важливіше, ви вкладаєте свої гроші в поживні речовини, які точно необхідні культурі на конкретному полі або ділянці поля. Аналіз ґрунту завжди дає «плюс» до вашої прибутковості: чи за рахунок економії на добривах, чи за рахунок збільшення врожайності. Але – завжди!

Крок 2: Визначте і усуньте критичні фактори ґрунту.

Підвищена кислотність або лужність ґрунтів – одна з найчастіших відповідей на запитання: «чому добрива не працюють?», а заразом – одна з найбільш ігнорованих проблем в агросекторі. Інший недооцінений критичний фактор, який обмежує ефективне споживання елементів живлення і знижує отримання врожаю культур, – це ущільнення в ґрунті, або так звана «плужна підошва».  Як показує практика, наявність цих критичних факторів може зменшувати продуктивність поля більше ніж на 60%.

Крок 3: Оптимізація і індивідуальний підхід до кожного поля (приклад)

Давайте спробуємо розібратися, що таке «оптимізація живлення культури»? Для прикладу візьмемо масив полів загальною площею понад 2000 тис. га у Чернігівський області. Ґрунти масиву – переважно чорноземи неглибокі малогумусні та лучні поверхнево-слабосолонцюваті. По більшості полів кукурудза як монокультура.

У 2019 р. господарство використовувало «класичну» схему живлення кукурудзи: великі дози азотних добрив та відносно невеликі дози елементів живлення при посіві. «Класичною» цю схему удобрення я називаю тому, що більшість наших партнерів до початку співпраці з Agrilab по кукурудзі працюють саме так. От і на цьому масиві під кукурудзу вносилося:

  • 190 кг/га азоту,
  • 20 кг/га фосфору та
  • 30 кг/га калію.

Урожайність кукурудзи в 2019 р. склала 7,6 т/га.

Після того як Agrilab восени 2019 р. провела комплексну агродіагностику, в плануванні і реалізації системи удобрення господарство підійшло індивідуально до кожного з полів. В результаті норма:

  • азоту коливалася від 60 до 165 кг/га,
  • фосфору – від 5 до 50 кг/га,
  • калію – від 25 до 75 кг/га.

На окремих полях вносили 50 кг/га сульфат амонію для забезпечення кукурудзи сіркою. В середньому на масив вартість добрив становила 190 дол./га, що аналогічно витратам на добрива під врожай 2019 р. Урожайність кукурудзи в 2020 р. склала 8,6 т/га, що на 1 тонну в «заліку» більше, ніж у 2019 р. Ця цифра була найвищою за період із 2017 до 2020 р.

Крок 4: Баланс основних елементів живлення

Забезпечте баланс основних елементів живлення, необхідних для ефективного використання кожного з них, і отримаєте найбільш прибутковий врожай.

Візьмемо одне поле з масиву, щоб зрозуміти, що таке баланс між макроелементами і як він впливає на кінцевий результат. Ґрунт поля – лучний поверхнево-слабосолонцюватий. У 2019р. застосування «класичної» схеми господарства (описано вище) дозволило отримати 7,8 т/га кукурудзи.

За результатами обстеження після збору культури вміст нітратного азоту і рухомої сірки був дуже високим, рухомого фосфору – середнім, калію – низьким/середнім. Відповідно азотні добрива були малоефективними (що підтвердив і «зашкальний» вміст нітратного азоту в ґрунті) через нестачу інших елементів живлення,. Відповідно до рекомендацій, наданих Agrilab у 2020 р. на цьому полі було внесено:

  • 65 кг/га азоту,
  • 35 кг/га фосфору і
  • 70 кг/га калію.

Врожайність після правильного збалансування NPK – 8,8 т/га в «заліку». За період 2017-2020 рр. на полі вирощувалися лише кукурудза, а врожайність була від 5,3 до 7,9 т/га. Для повної реалізації потенціалу кукурудзи ще потрібно було довнести 9 кг д.р. цинку в ґрунт, проте то вже інша історія…

Отже, у вашому ґрунті є «резерв» поживних речовин. Вам треба підібрати «ключі», щоб відкрити його рослинам. Баланс і є тим «ключем».

Крок 5: Ефективна врожайність

Одна з найбільших помилок при плануванні ресурсів на поле – це некоректне визначення рівня очікуваної врожайності. Переважна більшість господарств ставить однакову планку врожайності на різні поля, незважаючи на відмінності у характеристиках ґрунтів.

Приклад?

На графіку відображено урожайність кукурудзи в Чернігівській області у період 2015-2020 рр. Виокремлено 2 групи ґрунтів: умовні «піски» з низьким вмістом органічної речовини (сюди відносяться дерново-підзолисті, дернові опідзолені, ясно-сірі, частково сірі опідзолені ґрунти) та чорноземи. Як у сприятливі роки для кукурудзи, так і в менш сприятливі, зберігається суттєва різниця по урожайності на користь чорноземних ґрунтів. В середньому за 5 років врожайність кукурудзи на чорноземах на 2,1 т/га вища, ніж на «пісках».

Це означає, що уніфікований підхід до рівня планової урожайності на Чернігівщині (і не тільки!) зумовлює неефективне використання добрив через неправильний розрахунок доз та вибору способу їх використання. Саме тому Agrilab розраховує систему удобрення, як на планову врожайність (технічне завдання від господарства), так і на ефективну (розрахунок відповідно до унікального алгоритму компанії Agrilab).

Крок 6: Способи і строки внесення добрив

Тут є багато важливих нюансів, тому про цей крок у застосуванні добрив детально розкажу у наступному блозі. Отже, що треба зробити для максимально ефективного використання мінеральних добрив  вже СЬОГОДНІ:

  1. Комплексна агродіагностика для визначення справді потрібних добрив та розрахунку ефективної врожайності.
  2. Визначення і усунення критичних факторів ґрунту.
  3. Планування врожайності з урахуванням характеристик і можливостей кожного поля.
  4. Збалансування по нормах внесення основних елементів живлення: азот, фосфор, калій, кальцій, магній, сірка та мікроелементи.
  5. Бюджетування і економічна оцінка кожного поля.

Це базис, необхідний для того, щоб ви «впевнено стояли на землі» і змогли робити наступні кроки.

Ярослав Бойко, СЕО компанії AgriLab, офіційний представник Міжнародної організації з точного землеробства (ISPA) в Україні

Попередня новина Всі новини Наступна новина
Замовити дзвінок
Iм'я:
Телефон:
Додати коментар
Коментар:
Дякую за заявку. Наш менеджер зв'яжеться з Вами протягом дня.
Дякуємо! Тепер ви перші дізнаєтеся про інновації.