Добрива: коли подешевшають і як заощадити? | Agrilab
Добрива: коли подешевшають і як заощадити?

Хоча в ці дні прийнято бажати один одному усього найкращого і щоб старий рік усі проблеми забрав з собою, аналітики ринку засмучують аграріїв. Згідно з прогнозами, ціновий пік на ринку добрив ще не пройдений, і навіть у найближчі місяці після його проходження ціни не будуть такими низькими, як іще в 2019 році. Натомість ціни на сільгосппродукцію, як прогнозується, підуть донизу. Тим часом науковці намагаються знайти спосіб оптимізації витрат на добрива під новий урожай, – пише журнал “Пропозиція”.

Ціновий шторм лише трохи вщухне

Ціни на міндобрива зростають уже рік, і в листопаді місцями перевищили попередні історичні рекорди, зафіксовані в 2008 р. Так, ціни на карбамід на умовах FOB у портах Балтійського моря перевищили $800 за тонну. А середньозважена світова ціна перевищила $900 за тонну при тому, що ще в 2020 р. вона становила $265. Про це йшлося на бізнес-конференції «Agrotrade Club. Підсумки року 2021», що пройшла 21 грудня в Києві.

Ціни на газ потягли в гору вартість практично всіх міндобрив. Так, ціна на КАС у портах Балтійського моря зросла до $600–700 за тонну, подорожчали й комплексні добрива. І аналітики, які виступили на конференції, попередили, що це ще не межа.

Річ у тім, що попри покращення ситуації на ринку газу, яке, цілком можливо, має тимчасовий характер, в ціноутворення втрутилися ще й політичні фактори. Ціла низка країн намагаються захистити внутрішній ринок і своїх сільгоспвиробників від цінового шквалу, обмежуючи експорт добрив. Китай, найбільший у світі експортер фосфорних добрив, до червня обмежив експорт міндобрив. Схожі обмеження запровадила й Росія, яка входить до провідних експортерів азотних добрив. А третій у світі експортер калійних добрив — Білорусь — потрапила під дію санкцій з боку ЄС.

Крім того, продовжують зростати ціни на фрахт морських суден. Так, якщо в лютому-травні фрахт судна вантажопідйомністю 3–6 тис. т коштував $20–30 за тонну, то в листопаді — $42–60, а в грудні — $45–63. А вартість фрахту контейнерів на деяких напрямках зросла в 5–6 разів, побивши у грудні черговий рекорд. Прогнозується, що розцінки на фрахт контейнерів залишатимуться високими навіть у 2025 році через високий попит.

Також тиснутиме на ринок і відкладений попит. Річ у тім, що деякі сільгоспвиробники, бачачи стрімке подорожчання добрив, вирішили вичекати: а раптом подешевшають? Однак добрива з тих пір тільки дорожчали, а строки сівби ярих культур неухильно наближаються. І у цих аграріїв тепер тільки два варіанти: або купувати добрива за існуючою ціною, або сіяти без добрив.

Тому аналітики ринку вважають, що рекордні ціни на добрива протримаються ще певний час. Так, аналітик міжнародної аналітичної компанії IHS Markit Елізабет Леводжанні вважає, що з січня ціни на азотні й фосфорні добрива потроху знижуватимуться. А ціни на калійні добрива і в найближчі місяці продовжать швидке зростання. Інші аналітики прогнозують новий рекорд цін на добрива в лютому, а перші ознаки стабілізації ринку — в 2-му кварталі. Зниження цін Елізабет Леводжанні прогнозує в середині 2022 року, додаючи, що рівня 2019–20 років вони все одно так і не досягнуть.

Водночас ціни на сільгосппродукцію, як вважає менеджер з розвитку бізнесу фірми Maxigrain Олена Нероба, до лютого стабілізуються, а потім підуть вниз, тоді як обсяги світових запасів — угору.

Живлення має бути економним

Отже, фінансовий стан сільгосппідприємств на початку наступного сезону, скоріше за все, тільки погіршиться. В цій ситуації різко загострилася проблема ефективного використання міндобрив. Настільки, що завідувач відділу фізіології живлення рослин Інституту фізіології рослин і генетики НАН України, член-кор. НАН України Віктор Швартау припустив, що 2021 рік може стати кінцем «зеленої революції», маючи на увазі зосередженість на інтенсивних сортах пшениці, які разом з тим доволі малоефективно використовують азотні добрива.

 Заступник директора з наукової роботи Інституту ґрунтознавства та агрохімії НААН Микола Мірошниченко наголошує, що задля підвищення ефективності використання добрив треба розширити кількість факторів, які враховують сільгоспвиробники під час удобрення. Якщо традиційно схема живлення розроблялася на основі фізіологічної потреби культури, запланованої врожайності, ґрунтово-кліматичних умов та агрохімічного аналізу ґрунту, то зараз необхідно враховувати також:

  • збалансованість живлення;
  • гідротермічні умови вегетаційного періоду;
  • специфіку сорту або гібриду;
  • просторову неоднорідність ґрунтів;
  • економічну доцільність.

Під час сезону вегетації може виникати дисбаланс живлення, який виникає внаслідок:

  • погодних умов (спека, холод, посуха або перезволоження);
  • вимивання легкорозчинних форм елементів живлення;
  • антагонізму між елементами живлення;
  • фізіологічної недоступності через високий осмотичний тиск;
  • змін кислотності ґрунту;
  • дії залишків гербіцидів.

З кліматичними змінами неможливо не рахуватися

Особливо гостро постала необхідність урахування сучасних кліматичних змін. Адже режим зволоження в період вегетації є одним з основних факторів ефективності міндобрив. Наприклад, у Степу порівняно з Лісостепом окупність азотних добрив прибавкою врожаю кукурудзи, за даними Інституту ґрунтознавства та агрохімії НААН України, знижується в 3,6 рази, фосфорних — у 2,8 рази, а калійних — у 18,3 рази. Дослідження протягом 1973–2009 років показали тісну кореляцію між показниками окупності добрив зерном кукурудзи і кількістю опадів у квітні-травні.

І навіть за внесення добрив по листку спостерігається аналогічна тенденція. Так, у 2014 р. позакореневе підживлення ярого ячменю в фазу кущіння підвищило врожайність на 1–6 ц/га (залежно від агрофону), а дворазове (ще й у фазу виходу в трубку) — на 2,5–8 ц/га, а в 2012 р. — навіть знизило на 1 ц/га. Причину вчені вбачають в тому, що в 2012 р. в травні і липні випало вдвічі менше опадів, ніж у 2014 р., в червні — втричі менше, а в квітні 2012 р. опадів взагалі майже не було.

Так от, в останньому десятилітті (2010–19 роки) середньорічна кількість опадів в Україні порівняно з прийнятим за стандарт періодом 1961–90 років знизилася лише на кілька відсотків, але при цьому суттєво знизилася в лютому, квітні, влітку, а також у вересні та листопаді. При цьому в березні-квітні і в літні місяці зафіксоване найбільше зростання температур порівняно зі еталонним періодом 1961–90 років. Отже, гідротермічний коефіцієнт особливо погіршився влітку і в квітні — місяці, в якому багато хто сіє ярі культури і, відповідно, вносить добрива під сівбу.

В кілька прийомів і на різну глибину

У зв’язку з цим Віктор Швартау наголошує на важливості почасткового внесення добрив.

«Більшість аграріїв думають, що якщо зекономлять одну операцію, наприклад, розкидання добрив, а дадуть трохи більше при посіві, тоді заощадить 80 грн/га», — додає керівник науково-технічного департаменту компанії AgriLab Володимир Махота. Він застерігає: «Насправді врожайність знизиться. Тому не треба вскакувати в останній вагон. Якщо спізнилися — не витрачайте кошти, це неефективно». Фахівець зауважив, що всі американські рекордсмени з урожайності кукурудзи вносять азот почастково.

Віктор Швартау додав, що підвищує ефективність використання азоту гідроксид міді — д. р. низки фунгіцидів.

Також фахівці пропонують переглянути підходи до способу внесення добрив.

«Суцільне розкидання добрив призводить до сповільнення природних процесів азотфіксації в ґрунті. Тому азот треба вносити локально», — нагадав В. Махота.

«Якщо вносити аміачну селітру рано навесні так, як у нас звикли вносити, то коренева система опановує поверхневий шар. Який за нинішніх кліматичних змін зазвичай швидко пересихає, і культура просто не може засвоїти внесених добрив», — зауважує В. Швартау. Володимир Махота додав, що зараз така ситуація настає вже в середині чи кінці травня.

Микола Мірошниченко розповів, що внесення NPK (по 60 кг/га д. р. кожного елементу) під ярий ячмінь на глибину 10–12 см забезпечило врожайність 28,8 ц/га, а на глибину 20–22 см — 33,3 ц/га за врожайності на контролі (без удобрення) 16,4 ц/га. Внесення ж половини обсягу добрив на глибину 10–12 см, а половини — на глибину 20–22 см дало врожайність на рівні лише 26 ц/га. Натомість на сої таке різноглибинне внесення добрив забезпечило найвищу врожайність — 22 ц/га проти 18–21,5 на інших варіантах і 16 на контролі.

Пора використовувати потенціал мікроорганізмів

Та найважливішим фактором ефективності азотного живлення, як нагадав зав. кафедрою агрохімії НУБіП, професор і керівник агрофірми «Біотех ЛТД» Анатолій Бикін, виступає співвідношення азоту й вуглецю в ґрунті. Якщо вуглецю, тобто органіки, бракує, по-перше, погіршується структура ґрунту, а, по-друге, вимирають корисні ґрунтові мікроорганізми, на місце яких приходять шкідливі.

«За умов дефіциту органічної речовини, який часто намагаються компенсувати надлишком азоту, та інтенсивного обробітку ґрунту надходження кисню значно зростає і починається окислення і розпад структурних агрегатів ґрунту. Ми не можемо побачити це оком, тільки визначити інструментально. Мікроагрегати розпадаються на частинки, забивають пори, що призводить до ущільнення», — розповідає Анатолій Бикін.

«В умовах дефіциту органіки цей азот викликає мінералізацію і вимирання бактерій. Це причина того, чому через інтенсивне землеробство значно знизилися запаси гумусу», — додав Володимир Махота.

Тим часом за рахунок внесення біопрепаратів, що містять азотфіксуючі та фосформобілізуючі бактерії, як відзначив А. Бикін, можна накопичити 20–40 кг/га д. р. поживних елементів без внесення міндобрив. Як додала завідувачка відділу загальної та ґрунтової мікробіології Інституту мікробіології і вірусології НАН України Людмила Білявська, 4-разове протягом сезону внесення біопрепаратів на кукурудзу дає змогу зменшити витрати на сільгоспхімію в 1,4 рази. Аналогічне внесення біопрепаратів на соняшник з осені в ґрунт, перед сівбою і в фазах 4–5 та 8–10 листків зменшує витрати на сільгоспхімію в 1,8 рази, а на сою (восени, інокуляція насіння, в фазу 2–3 трійчастих листків і на початку цвітіння) — вдвічі.

Щоправда, для ефективної роботи біопрепаратам потрібні волога, доступ повітря, сірка і фосфор. Якщо ж ґрунт переущільнений, то вони не працюватимуть.

Фосфор і калій теж слід вносити по-новому

Коригування вимагає й технологія внесення фосфорно-калійних добрив. Як розповів А. Бикін, застосування РКД дає змогу підвищити ефективність використання фосфорних добрив на 20–30%, не кажучи вже про кращі рівномірність та продуктивність внесення. Його господарство пересвідчилося в цьому ще кілька років тому. За внесення за схемою 5+5 (по 5 см вбік і вниз від насінини) 1 кг д. р. РКД заміняє 2,5 кг д. р. добрив, внесених урозкид. Локальне внесення фосфору й калію на глибину 15–18 см дає змогу використовувати їх увесь період вегетації.

Фахівці вважають, що під час припосівного стартового внесення не варто давати більше 10–12 кг/га фосфору. Адже це внесення здійснюється в верхній шар ґрунту, який за нинішніх спекотних і сухих весен пересихатиме, тож фосфор не використовуватиметься рослиною. Крім того, високі дози фосфору створюють високий осмотичний тиск, що за високого сольового індексу погано впливає на молоді рослини. Максимальну ефективну дозу фосфорних добрив під час припосівного внесення радять встановлювати залежно від вологозабезпечення і типу ґрунту: на пісках внесення навіть незначних обсягів дасть великий ефект, а на чорноземі ефекту може бути не видно.

Микола Мірошниченко дає наступні рекомендації з оптимізації системи живлення відповідно до нинішніх кліматичних змін:

  • створення високого фосфатного фону в орному шарі;
  • стрічкове внесення міндобрив на глибині 15–20 см або на двох рівнях глибини;
  • комбіноване застосування міндобрив з антистресантами;
  • диференціація норм внесення та співвідношення між елементами живлення (азотом і фосфором або сіркою) залежно від вологозабезпечення ґрунту;
  • позакореневі підживлення перед настанням стресових умов або після того, як вони пройдуть.

Дотримання цих рекомендацій дасть змогу знизити витрати на добрива, які зараз надзвичайно обтяжують бюджет сільгоспвиробників.

Пропозиція

Попередня новина Всі новини Наступна новина
Замовити дзвінок
Iм'я:
Телефон:
Додати коментар
Коментар:
Дякую за заявку. Наш менеджер зв'яжеться з Вами протягом дня.
Дякуємо! Тепер ви перші дізнаєтеся про інновації.