Выращивание картофеля – одно из самых затратных направлений агропроизводства. Только на удобрения производители тратят в среднем 300 – 500 $ /га. Или же – тратили, потому что цены на удобрения стремительно растут. И что остается делать аграропроизводителям? Без удобрений – не будет урожая, но с такими ценами трудно не заступить за грань рентабельности. Опытом оптимизации затрат на удобрения поделились в ООО « Биотех ЛТД » (Бориспольский р-н, Киевская обл.).
«Картофель наша стратегическая культура, – говорит Олег Быкин, старший агроном ООО « Биотех ЛТД », наблюдая, как самоходный Grimme докапывает последнее поле картошки в этом сезоне. – Под картофель мы ежегодно выделяем около 500: га 200 га – под семенную на Черниговщине, и 300 га – под продовольственную, в частности для производства чипсов ».
В это поле, как и к остальным из своего земельного банка (около 2500 га), предприятие произвело особый подход.
До цього поля, як і до решти свого земельного банку (близько 2500 га), підприємство виробило особливий підхід.
«За площами ми не женемось – орієнтуємось на продуктивність із кожного гектара, – підкреслює старший агроном ТОВ «Біотех ЛТД». – За цим стоїть правильна технологія, особливо, щодо добрив: точний підбір і вчасне внесення в правильний спосіб».
Реалізовують це на основі результатів комплексної агродіагностики полів, що компанія Agrilab провела на всіх площах підприємства кілька років тому. На відміну від звичайного аналізу грунту, агродіагностика включає не лише відбір та агрохімічний аналіз, але й агрофізичний, погодно-кліматичний, технологічний аналіз поля. У результаті стає зрозуміло: яка ефективна врожайність на цьому полі, які критичні фактори її лімітують і що з цим робити та, головне, що, скільки, коли і як вносити, щоб отримати максимальний прибуток з кожного гектара.
«Ми й раніше робили точкові аналізи ґрунту, але масово, по всіх полях господарства, аналіз зробив AgriLab: спершу всі наші площі на Бориспільщині, а наступного року – і на Чернігівщині, – згадує Олег Бикін. – Результати дали розуміння ситуацій, що ми маємо на наших полях. І, крім того, ми змогли чітко спланувати внесення добрив під кожну культуру в сівозміні. Розуміємо: яке добриво нам потрібно дати, куди саме, та в якій кількості. Загалом інформація про можливості кожного поля та рекомендації щодо удобрення – це, в першу чергу, оптимізація внесення добрив».
До проведення аналізу в господарстві створювали одну систему удобрення для всіх полів під певною культурою. Тобто, на всіх площах вносили однакову норму добрива під однакову врожайність, незалежно від того чи здатне поле її реально забезпечити, чи ні.
«Зараз ми створюємо системи удобрення для кожного окремого поля, відповідно його реальних можливостей, – наголошує пан Олег. – В планах – перейти на більш детальне внесення: за зонами живлення в межах окремого поля. Але для диференційованого удобрення потрібно трошки підтягнути технічну базу. Загалом правильний аналіз ґрунту (з належним підходом до відбору, широким переліком досліджуваних елементів та властивостей ґрунту та точними рекомендаціями) забезпечує набагато більше, ніж коштує. Він дає можливість розумно використовувати ресурси не сьогодні, а на багато часу наперед. Це, мабуть, найголовніший ефект від нього».
Система удобрення, створена у результаті агродіагностики, дозволяє отримувати кращі врожаї без зайвих витрат. До того ж, коштує такий підхід дешевше, адже у середньому агродіагностика дає можливість оптимізувати до 30% ресурсів. А ще цікаво те, що провести агродіагностику достатньо один раз, щоб мати чітке рішення по системі удобрення на три-чотири роки.