Digital Farming в Україні

Як Ви уявляєте собі фермерське господарство майбутнього? Роботи, дрони, датчики? Агрономи з планшетами в руках? Супутникові технології? Big Data? Для деяких компаній – це не майбутнє, а вже сьогодення, буденність їхнього господарського життя. Своїм досвідом поєднання «digital” та «farming” агрокомпанії поділились 29 серпня на конференції «Цифровий агробізнес/ Точне землеробство», організованої за підтримки AgriLab.

KERNEL: open agribusiness

Розпочав конференцію Євгеній Сапіженко, керівник служби моделювання і моніторингу KERNEL.  Він розповів про застосування програмно-аналітичних комплексів для ухвалення управлінських рішень. Зокрема, він розповів, що у  компанії KERNEL застосовують власний унікальний алгоритм прогнозування врожайності на основі аналізу результатів супутникового моніторингу. Це дає можливість не лише з високою впевненістю спрогнозувати врожайність, а й дозволяє побудувати ефективну логістику.

Сьогодні найбільший агрохолдинг країни відкрито ділиться своїм досвідом з упровадження цифрових технологій з фермерськими господарствами, своривши для них ІТ-платформу “ Open Agribusiness”, за допомогою якої в режимі онлайн можна ознайомитись з виробничими результатами інших учасників проекту та впровадити найкращий досвід у своєму господарстві.

Менеджмент грунтів для збільшення прибутку

Про розумний підхід до використання ресурсів говорив Ярослав Бойко, СЕО  AgriLab. Зокрема, на прикладі практичних кейсів господарств з різних регіонів країни він розповів, як можна підвищити прибутковість завдяки продуманому менеджменту грунтів.

«Потрібно пам’ятати, що 60% вашого врожаю залежить від рівня родючістю ґрунту.  В США сьогодні 80% фермерів користується аналізом, який передбачає GPS прив’язку до місця відбору грунтових зразків.  Американці не розуміють як можна починати використовувати ресурси без бачення карти поля.  Дешева оренда землі призводить до легковажного відношення українських фермерів  в ставленні до ґрунтових ресурсів.  Але ж ми чудово розуміємо,  так завжди не буде. Необхідно  робити аналіз ґрунту та збалансувати систему живлення. Не тільки під класичний NPK, а й враховувати макро, мікро, мезоелементи”.

Аграріям важливо побачити практичну сторону отриманих результатів, реальні цифри з господарств, які вже сьогодні отримують більше прибутку.

“Комплексна агродіагностика- це базовий продукт, з якого необхідно починати роботу в агробізнесі. Я обираю найкращі рішення та технології, які є передовими у світі. В 2000 році я мав телефон з великою антеною, а в 1995 році користувався звичайним стаціонарним телефоном. Так от, та методологія, яка залишилась в вітчизняних лабораторіях, це телефон, який ми лишили в минулому і надали перевагу сучасним та якісним моделям. Аналіз, який ми проводимо разом з інститутом Ward передбачає удосконалення та використання новітніх методологій під різні типи ґрунтів у різних регіонах. Ці результати слугують стартом у подальшій роботі , бо використовуються при розробці рекомендацій по системі удобрення”.

На конкретному прикладі Ярослав Бойко показав, як завдяки використанню алгоритму агродіагностики можна суттєво збільшити прибутковість, заощаджуючи ресурси на полях з низьким потенціалом і збільшуючи врожайність на полях з високим потенціалом.

«У господарстві планують отримувати 9 т/га кукурудзи на зерно, але коли ми провели комплексну агродіагностику і визначили ефективну урожайність, то отримали на одному полі – 7 т/га, на другому -8,8 т/га, а на третьому потенційний врожай становить -10,5 т/га. Що тут відбувається? Кожне поле–особливе, і відповідно потребує індивідуального підходу, необхідно відійти від системи удобрення під культуру, а розглядати кожне поле, як окрему одиницю зі своїм потенціалом та потребами. Інколи просто необхідно збалансувати добрива, десь добавити додатковий мікроелемент і витратити всього +14 $/га, щоб отримати врожайність 10,5 т/га по конкретному полю”.

Отже, щоб отримати більше прибутку, треба знати природний потенціал поля та дані аналізу грунту. Ця інформація дозволить значно оптимізувати використання ресурсів.

Досвід впровадження «точних» технологій

Цікавим досвідом застосування технологій точного землеробства у комплексі весняно-польових робіт поділився Андрій Лук’яненко,  операційний директор Grain Alliance:

“В точне землеробство ми робимо перші кроки, оскільки хочемо отримати вищі врожаї. Звичайно, ми звертаємо увагу на підвищення продуктивності праці, намагаємось менше залежати від людського фактору і  економити ресурси.

Точне землеробство – «іграшка» не дешева. Для отримання  кращих результатів, ми провели визначені роботи, інвестувавши кошти в купівлю нового обладнання і вже отримали певні результати. Найефективнішим інструментом є автопілоти, як виявилось, у зв’язку зі своєю точністю вони приносять хороший ефект”.

Також спікер розповів про досвід застосування технології обміну даними між технікою, накопичення та аналізу даних, які були отримані за сезон, використання метеостанцій та БПЛА.

Конференція пройшла жваво та динамічно. Спікери відкрито ділилися своїм реальним практичним успішним і, навіть, неуспішним досвідом використання цифрових технологій та точного землеробства. А аудиторія, а це понад 100 аграріїв з різних регіонів країни, активно «штурмувала» доповідачів запитаннями, адже  цифрова ера агробізнесу – вже наступає.

 

 

 

 

Попередня новина Всі новини Наступна новина
Замовити дзвінок
Iм'я:
Телефон:
Додати коментар
Коментар:
Дякую за заявку. Наш менеджер зв'яжеться з Вами протягом дня.
Дякуємо! Тепер ви перші дізнаєтеся про інновації.