Журнал “Зерно”: В’ячеслав Адамчук про точне землеробство

Набір інформаційних технологій, відомий як точне, розумне або цифрове агровиробництво (precision agriculture), дає змогу встановлювати проблеми, пов’язані з виробництвом продукції рослинництва і тваринництва та оптимізувати виробничий процес. Нині точне землеробство має стосунок до всього управління фермерськими господарствами задля оптимізації економічних показників і зменшення негативного впливу на навколишнє середовище. До нових технологій можна зарахувати додаткові функції контролю сільгосптехніки, дистанційні та проксимальні системи зондування, програмні пакети, онлайнові інформаційні ресурси, а також консультаційні послуги. Аби переконатися, що найвідповідніша технологія реалізована в певній виробничій системі, важливо розуміти потенційні переваги кожного основного компонента технології та ризики, пов’язані з інвестиціями.

Із початку нульових років ХХІ ст. очевидні переваги було реалізовано за допомогою різних варіантів навігації для польового обладнання. Навігаційні засоби, такі як світлова панель та автоматичне керування машинно-тракторними агрегатами різних розмірів і складності, є першими масово адаптованими технологіями точного землеробства. Можливість контролювати трактори та сільгоспмашини з максимальною точністю близько 2 см дає змогу втілити низку перспективних технологій у рослинництві. Наприклад, контрольований рух розв’язує проблему ущільнення ґрунту й допомагає успішному переходу до нульового або мінімального обробітку ґрунту зі стрічковим внесенням поживних речовин.

Крім того, індивідуальне відмикання окремих висівних апаратів або секцій обприскувачів допомагає заощадити насіння й агрохімікати. Для полів складної форми й за використання доволі великої ширини захвату машин економія може становити понад 40 %. Дальшим кроком автоматизації польових робіт є вдосконалення складних операцій, особливо під час вирощування овочевих культур, у садівництві та виноградарстві або за органічного землеробства (organic farming). Згідно з опитуванням дилерів, що проводять щодва роки співробітники університету Пердью (штат Індіана), вже понад десять років як системи автонавігації подолали 50% позначку поширеності (більшість агробізнесу, залученого до опитування). Технології змінних норм висіву насіння і добрив, з іншого боку, адаптувалися з меншою інтенсивністю. Проте останнім часом ці технології теж сягнули 50% позначки, й саме змінні норми висіву продемонстрували найвищий ріст використання між опитуваннями 2015 і 2017 рр. Технології змінних норм внесення засобів захисту рослин дотепер посідають стартові позиції (до 20% респондентів)

Наведені дані свідчать про розвиток ще одного набору технологій – надання інформаційних послуг. Саме механізм визначення оптимальних норм внесення насіння, води під час зрошення, добрив та інших матеріалів проходить низку істотних змін як у науці про точне землеробство, так й у виробництві. Основа змін в ухваленні рішень визначається переходом від систем, що ґрунтуються на аналітичних моделях відокремлених процесів, до загально охоплювальних систем обробітку великих потоків даних (big data) із залученням штучного інтелекту (artificial intelligence), глибокого вивчення (deep learning) і числових методів (numeric methods). Великі масиви даних створюються за допомогою нових сенсорних технологій, супутникового та повітряного зондування (враховуючи дрони), збільшення кількості польових дослідів і простежування взаємозв’язків між агрокліматичними умовами господарювання і врожайністю.

Слід зазначити, що процеси ухвалення рішень на підставі великих потоків даних застосовують не лише в рослинництві, а й у тваринництві. Водночас контролюється не лише взаємодія між складом фуражу і кількістю надоїв (у разі молочного скотарства), а й неперервний контроль циклу лактації, здоров’я тварин і безпосередньо параметрів якості молока. Отже, основними характерними ознаками сучасного точного агровиробництва є: 1) автоматизація і контроль процесів; 2) удосконалення і зниження собівартості систем збирання даних; 3) революційний підхід до систем підтримки ухвалення рішень. Налагодження ефективних взаємодій між цими трьома елементами є дальшим кроком розвитку точного агровиробництва.

В’ячеслав Адамчук,
професор Університету McGill,
Монреаль, Квебек, Канада
експерт компанії AgriLab

Журнал “Зерно”, №1, 2018

Попередня новина Всі новини Наступна новина
Замовити дзвінок
Iм'я:
Телефон:
Додати коментар
Коментар:
Дякую за заявку. Наш менеджер зв'яжеться з Вами протягом дня.
Дякуємо! Тепер ви перші дізнаєтеся про інновації.