Precision farming – відсікання зайвого

Високорентабельне вітчизняне аграрне виробництво в Україні ґрунтується на сучасних технологіях, новітній техніці, селекції, ЗЗР та інших інструментаріях і підходах сьогодення. Однак фахівці знають, що це лише верхівка айсберга. Те, що під водою, – дешева робоча сила, ще поки що висока родючість ґрунтів та відносно символічна плата за землю й забезпечують левову частку надприбутків. Однак зміни ж насуваються? Причому швидше, ніж ми думаємо. За копійки працювати вже ніхто не буде, зменшення податків (як і плату за газ) вам можуть пообіцяти лише під вибори, та й насильно утримувати ринок землі вже довго не вдасться. Отож, як не крути, всім доведеться боротися за кожну зароб­лену гривню, не те що за тисячу доларів.

Досі у нас ще триває «гонитва за врожайністю» – по закінченні кожного року ми піднімаємо на щит то соєві рекорди, то кукурудзяні, то соняшникові, вручаючи нагороди рекорд­сменам. Однак дбайливі господарники вже давно змінили такий підхід до землеробства – вони досягають максимального «профіту» через оптимізацію використання ресурсів. Так само, як це роблять у світі, як до цього масово вдалися ще 30 років тому фермери США. Зветься такий шлях щодо відсікання зайвих витрат – точне землеробство, і він ґрунтується на використанні космічних технологій, модернізації обладнання, використанні GPS, різних датчиків контролю, змінних норм внесення ресурсів тощо.

У світі

А починається точне землеробство знаєте із чого? Правильно, з аналізу ґрунту. Недарма левова частка фермерів США вдається до цього щороку. Адже собівартість виробництва там значно вища: лише за оренду землі вони сплачують від $ 400 до $ 1000 за 1 га. Тож за такої математики вони змушені використовувати всі можливості, що дають хоча б найменшу економію. Дані Міжнародної асоціації з точного землеробства (ISPA) стверджують: у США 80 % фермерів застосовують сучасні технології з GPS для відбору й аналізу ґрунту. Майже стільки ж у Канаді – 81 %. І за прогнозами експертів до 2020 року їх відсоток зросте до 85 %. Майже подіб­на картина вимальовується й щодо застосування ними диджитал­інструментів, різного спеціального програмного забезпечення – на Заході його використовує близько 70 % фермерів. Також цікаво те, що в Канаді (не в Аргентині та Бразилії!) 62 % аграріїв 2017 року застосовували систему обробітку ґрунту No­till, 70 % респондентів – технологію автоматичного відключення секцій на оприскувачах, 36 % – на розкидачах добрив, 26 % – на сівалках. І лише 27 % опитаних аграріїв Канади не мають технології контролю секцій на жодній техніці. Ще один важливий напрям оптимізації витрат (наприклад, у США) пов’язаний із надзвичайно розвиненим у країні агроконсалтингом. Скажімо, для обробітку 1000 га в американській фермі достатньо лише трьох осіб, однак роботи компанії супроводжує зовнішній агроконсультант. Велику частину своїх завдань американські аграрії делегують компаніям, які працюють за аутсорсингом. І це дає перевагу – й у якості, й у кількості. Адже, з одного боку, фермери мають оптимальний штат працівників, з іншого – отримують найкращий інформаційний та технологічний супровід від консультантів, які постійно стежать за новинками ринку, мають більше вузькогалузевих знань, досвіду, практики впровад­ження технологій у різних фермах.

Господарства, що впроваджували диференційоване внесення добрив 2018 року, за площею

Їм не доводиться відкривати власні лабораторії, щоб провести аналіз ґрунту, вводити в штат агрохіміка, котрий розраховуватиме потреби й норми внесення добрив, чи інженера для переобладнання техніки. І купувати безпілотники їм теж не має потреби! Заокеанські фермери з будь­якого питання звертаються до своїх агроконсультантів, які мають доступ до баз даних, сучасне обладнання і практику роботи з ним.

Замовлення карт по добривах та меліорантах у розрізі областей (% від загальної площі по області) Об

В Україні

В Україні подібної статистики не існує. Вірніше, її ніхто не збирав і не узагальнював. Лише в деяких компаній, котрі просувають на ринку свої послуги та інструментарій, є свій сегментний погляд на ситуацію. Скажімо, станом на початок 2019 року вітчизняна компанія AgriLab провела аналіз ґрунту з автоматизованим відбором проб та картографування властивостей на понад 1 000 000 гектарів. Господарства, які вдалися до такої комплексної агродіагностики в AgriLab, отримали ще один плюс – доступ до Порталу агронома – спеціального софту, що дає змогу візуалізувати, накопичувати різні шари інформації про поле та планувати агрономічні дії з урахуванням усіх даних.

Деталізація за добривами

До пошуку нових рішень і зокрема впровадження елементів точного землеробства аграріїв підштовхує й ситуація на ринку мінеральних добрив, де вартість ресурсів стрімко і невпинно зростає. Адже, наприклад, завдяки диференційованому внесенню добрив можна оптимізувати використання ресурсів до 40 %. Показовий факт: площі замовлень для виготовлення карт­завдань для диференційованого внесення добрив та меліорантів 2018 року порівняно до 2017‑го зросли втричі! Водночас активніше замовлялася 5‑гектарна сітка й менші за розміром сітки відбору. А як відомо, чим більша деталізація сітки – тим чіткіша картина реального стану поля.

Диференційоване внесення добрив і меліорантів

Картограма розподілу рухомих форм фосфору

Оцінка ефективності диференційованого внесення сульфоамофосу

Ціна на добрива, як каталізатор Precision farming

uan-tractor

 

Кількість компаній, якіпереймаються диференційованим внесенням добрив, невпинно зростає

 

Точність лише для великих?

В Україні досі побутує міф: «Точне землеробство можуть собі дозволити лише великі агрохолдинги». Насправді, це зовсім не так. З кожним роком впроваджувати елементи точного землеробства починає все більше господарств із земельним банком від 1000 га. Хоча в Європі та США точне землеробство впроваджують і невеликі фермерські господарства, розміром від 50 га.

Наскільки ефективне диференційоване внесення добрив, розглянемо на прик­ладі.

На наведеній карті­завданні визначилася зона, яка не потребує фосфорних добрив. Площа цієї ділянки – 11 % від загальної. Якщо на цю зону вносити середньозважену норму сульфоамофосу, як і на всю площу, то отримаємо перевитрати – 254 кг / га. В зоні із внесенням 222 кг / га перевнесення становило б 32 кг / га, а в зоні з потребою 319 кг / га – недовнесли б 65 кг / га! Тобто за диференційованого внесення добрив економія сульфоамофосу сягає 1,35 т. І, що не менш важливо, добрива на ділянки вноситься саме стільки, скільки необхідно для оптимізації умов роз­витку культур.

Так, звісно, що впровадження інноваційних технологій потребує певних витрат. Середній термін окупності цифрових рішень становить 1 ‑7 років. Не дешево і не швидко – здається на перший погляд. Однак, якщо врахувати тенденції світового ринку – зростання вартості ресурсів, зокрема орендної плати за землю, збільшення конкуренції тощо, нескладно уявити отримані переваги. Агрокомпанії, які стали на стежину точного землеробства, з неї не звертають і послідовно впроваджують нові елементи цієї технології. Мабуть, таки власний досвід переконує найкраще. Наприклад, комплексний аналіз ґрунту дає змогу підвищити ефективність використання ресурсів на 20‑30 %. Враховуючи сьогоднішні ціни на добрива, сума набігає чималенька.

Ігор Самойленко

Журнал “Зерно”, 2019

Попередня новина Всі новини Наступна новина
Замовити дзвінок
Iм'я:
Телефон:
Додати коментар
Коментар:
Дякую за заявку. Наш менеджер зв'яжеться з Вами протягом дня.
Дякуємо! Тепер ви перші дізнаєтеся про інновації.