Азотне живлення пшениці озимої: поради від експерта

Як визначити оптимальну кількість добрив, не перегодувати при цьому озиму пшеницю та не втратити врожай? Які форми азотного живлення є найефективнішими? Про це і не тільки розповів у ексклюзивному інтерв’ю нашому виданню Володимир Махота, начальник відділу науково-технологічного забезпечення компанії AgriLab.

  • Пане Володимире, скажіть, будь ласка, що, на вашу думку, особливо характеризує азотне удобрення озимих сортів пшениці?

Азотне живлення пшениці – це така  система удобрення, яка може починатися після збирання культури попередника та тривати аж до завершення вегетації культури. На початкових етапах вегетації пшениця потребує азоту для того, щоб сформувати необхідну вегетативну масу перед входом в зиму. Тому ще з осені рекомендую визначити, скільки ґрунт містить доступних форм азоту, яка його кількість може бути потенційно доступна в наслідок післядії удобрення культури попередника та розрахувати, яку кількость рослина потребує додатково. Раціональний вибір та розподіл доз і строків застосування азотних добрив дозволяє впливати на стан розвитку рослин, структуру компонентів врожаю та його якість. Найбільшою особливістю азотного живлення пшениці озимої є те, що застосування азоту в різних умовах вирощування повинно бути різним. Ще однією відмінністю азотного живлення пшениць і, в цілому, озимих культур є те, що не можливо внести весь азот восени і очікувати врожай.

  • Чи правильно я вас зрозумів: плануванню системи удобрення має передувати агрохімічне обстеження виробничих площ?

– Саме так. Результати агрохімічного аналізу дають інформацію про характерні особливості ґрунту кожної конкретної земельної ділянки чи поля. За цими даними можна розрахувати і потребу азоту з осені, і його загальну кількість, а також потребу інших елементів живлення, що є необхідними для формування врожаю. Інакше кажучи, завдяки фаховому обстеженню можна ще з осені скласти план забезпечення пшениці озимої азотом, який буде реалізовуватись впродовж усього виробничого циклу вирощування культури.

  • Мова, певно, йде про попередній план, який може бути в подальшому відкоригований?

– Ви маєте рацію. Загальна норма та дози внесення азотних добрив можуть бути збільшені чи зменшені, саме такі зміни і є нашою фаховою реакцією на стан культури від появи сходів та після відновлення вегетації на строки проведення агротехнічних операцій та погодні умови року. Система азотного живлення пшениці озимої складається із послідовних кроків.

При складанні такої системи удобрення має бути визначений потенціал культури для умов місцевості, технічні, фахові та фінансові можливості господарства та кінцева мета, а саме досяжний рівень планового врожаю. Допомогти у цьому можуть фахові роботи із  агродіагностики, консультації фахівців та власне досвід агрономів господарства.

Розробити систему удобрення та технологічну карту вирощування культури в цілому такого рівня та вартості, який забезпечить досягнення поставленої мети.

Визначити потребу азоту та інших елементів живлення з осені. Тут варто пам’ятати, що застосування азоту з осені не завжди потрібно.

На цьому етапі ми вже починаємо впливати на структуру майбутнього врожаю, оскільки від забезпеченості рослин збалансованою кількістю елементів живлення залежить її перезимівля та здоров’я точки росту.

  • Якщо у господарстві із об’єктивних причин не мають можливості виміряти таку потребу, як бути?

Звісно, найкраще виконати вимірювання запасів доступних форм азоту перед початком підготовки ґрунту до посіву культури, або використати результати агрохімічного обстеження ґрунту. Але, якщо виміри не провели, то критеріями для прийняття рішення про внесення азоту з осені можуть бути наступні міркування.

Внесення азоту восени під пшеницю озиму не доцільне, якщо:1)  попередником є бобові, картопля, цукрові буряки; 2) попередником є зернові чи інші культури де застосовували високі дози підживлень азоту, а отримано низький рівень врожаю. 3) у випадку, застосування органічних добрив; 4) виконано якісну та своєчасну обробку стерні культури попередника та грунтообробіток. Ви маєте гарну і сформовану структуру ґрунту. 5) посів здійснюється на сухе посівне ложе; 6) гарна та м’яка осінь, а посів виконано в найбільш оптимальні строки.

  • Скільки азоту може бути застосовано з осені?

До чи після появи сходів необхідно мати в запасі 20-40 кг діючої речовини азоту та приймати рішення про їх внесення виходячи із умов, що створюються.

Внесення азоту восени обов’язкове у випадках, коли відбувалось вирощування зернових декілька разів підряд, а застосовували низькі дози пізніх строків підживлень, маєте велику кількість соломи культури попередника, не проводите ранній глибокий обробіток ґрунту. Запланувати внесення азоту з осені потрібно, якщо маємо надмірно вологе посівне ложе та прохолодну осінню погоду, а також коли запізнились із оптимальними строками посіву.

Перезимівля і проведення першого підживлення культури.

Протягом зими та перед проведенням першого ранньовесняного підживлення варто оцінити стан перезимівлі культури. Залежно від стану перезимівлі система азотного живлення культури може потребувати змін та доповнень. Важливо пам’ятати, що отримання рівню врожаю, який планували восени, сильно залежить від стану перезимівлі культури та може бути змінено.

  • Чи має сенс у зимовий період проводити дослідження культури?

– Так. Я зазвичай раджу провести: один або декілька разів упродовж зимового періоду оцінити стан посівів. Будь-який агроном володіє технологією проведення такої оцінки. Дуже важливо ще до відновлення вегетації мати уявлення, яким є стан посівів і перезимівля. Після того, як пшениця перезимувала, перше підживлення формується планово, а для другого, яке, як правило, починається з періоду кінця кущення, початку виходу в трубку та далі, доза азотного підживлення може регулюватись. У цей відрізок часу рекомендується провести діагностику азотного живлення. Як правило, такий захід реалізується напередодні планового підживлення, тобто наприкінці кущення, на початку виходу в трубку, або трохи пізніше. В будь-якому випадку, раджу звертати увагу на стан пшениці та її потребу в азоті.

  • З якого часу це можливо?

– Стосовно азотного живлення пшениці озимої активна фаза робіт стартує вже рано навесні чи ще взимку, тобто перед відновленням вегетації культури. У цей період ще немає чіткого розуміння про забезпеченість культури азотом та потребу в ньому, тому рекомендую орієнтуватись на стан посівів і їх розвиток перед входом в зиму, дані оцінки стану перезимівлі та плановий рівень врожаю.

  • Що, у вашому розумінні, означає термін «відновлення вегетації».

– Кажучи коротко, мова йде про той момент, коли відбувається початок росту надземної частини та кореневої системи після зимового спокою. У більшості випадків у цей момент рослина ще не відновила кореневу систему, ґрунт може бути мерзлий, споживання елементів живлення обмежене, азот у ґрунті відсутні у доступних формах, а рослині він вже потрібен.

Ранньовесняне підживлення необхідне для формувати основи структури врожаю, а саме кількість колосків. Воно дозволяє регулювати кількості продуктивних стебел чи інтенсивності весняного кущення.

  • Чи має значення стан розвиненості рослини, тобто інтенсивність її кущення перед відновленням вегетації?

– Це не є суттєвим у питанні чи треба ранньовесняне підживлення чи ні. Важливо однаково якісно та головне своєчасно забезпечити відновлення вегетації та відростання кореневої системи і для слабко, і для добре розвиненої пшениці озимої.

  • Чи впливає розмір площі кореневої системи озимого сорту пшениці озимої на визначення технології азотного живлення на цьому етапі.

– Звісно впливає, але думати про це потрібно на етапі вибору сорту пшениці озимої, інтенсивний чи екстенсивний, при виборі ширини міжрядь та при формуванні норми посіву та густоти стояння рослин. Це зазвичай не є суттєвим, при виборі стратегії удобрення перед відновленням вегетації, оскільки стан коренів у всіх рослин є однаково слабким. Те коріння, яке залишилось і перезимувало, у більшості випадків ще повноцінно не функціонує.Відновлення кореневої системи відбувається з точки росту. На цей процес, точніше його інтенсивність, ми можемо впливати в тому числі азотним живленням.

  • Чим варто забезпечити цю рослину на етапі відновлення вегетації?

– Посіви пшениці озимої мають отримати доступ до азотного живлення в зоні розміщення чи відновлення кореневої системи. Цього можна досягти, забезпечивши рослині азот у найоптимальнішій, а саме нітратній формі.

  • Чи придатні для таких цілей аміачна селітра, карбамідно-аміачні суміші (КАС)?

– Так, звісно, їх можна застосовувати, а також інші добрива, які містять у своєму складі азотну, амонійну, карбамідну та обов’язково нітратну, або тільки амонійну та нітратну форми.

  • Тобто будь-яка з перерахованих вами форм добрива підійде для живлення рослини азотом?

– Ні. У різні строки і способи застосування добрив потрібні відповідні форми азоту. Найбільша помилка, якої припускаються, нерідко сільгоспвиробники, котрі займаються вирощуванням озимої пшениці полягає в тому, що вони не завжди можуть дати собі раду у пошуку відповіді на питання: якої форми азотного живлення потребує рослина на той момент часу, коли відновлено вегетацію пшениці або на момент, коли цей азот потрібно дати. Єдино правильне рішення можливо знайти через проведення ретельного та постійного моніторингу стану посівів та ґрунтів. Допоможе досконале знання умов вирощування регіону, особливо розподілу опадів під час вегетації, вибору необхідної форми азоту для кожного строку застосування, та вчасне реагування на зміни стану рослин та погодних умов.

  • Який вплив на азотне живлення мають кліматичні чинники?

– Враховуючи те, що погодні умови в Україні – справа вельми не передбачувана, особливо в останні п’ять – десять років, то небагато серед аграріїв є таких, котрі можуть сказати, що взагалі мали в своїх господарствах період мерзлоталого ґрунту. Точніше буде вести мову про те, що використовували азот до відновлення вегетації, тобто коли сніговий покрив уже зійшов, ґрунт іще мерзлий, а пшениця ще не прокинулась, і не почались у ній вегетативні процеси. Саме такий період часу і є оптимальним для застосування першого азотного підживлення.

  • Якщо аграрій проґавив цей момент і не почав удобрювати ґрунт азотом, на нього чекатиме фіаско?

– Ні, проте він має усвідомити, що кожен згаяний день у періоді, коли розпочинається відновлення вегетації і до моменту, коли можна заїхати технікою в поле, негативно впливає на майбутні врожаї озимої пшениці. Звісно, варто зважати на те, що пшениці озимі, які мали пізні строки посіву через те, що доволі довго чекали вологу, або через наявність культури-попередника, яка пізно збирається, не дадуть також самого рівня ефективності, який можливо отримати від гарно розвинених, посіяних у оптимальні строки культур. Однак і такими посівами слід якомога раціональніше управляти.

  • Яким чином?

– Система азотного живлення посівів пшениці озимої, якщо не відбулося кущення з осені, має передбачати стимулювання такого кущення навесні. Для цього, маючи загальну кількість азоту, яку, скажімо, було заплановано під урожай згідно з результатами попередньо проведеного агрохімічного обстеження, фермер перерозподіляє залежно від стану посівів пшениці. Коли мова йде про посіви, які відстають, під час першого підживлення добривами, кількість азоту необхідно збільшувати для того, щоби стимулювати активний процес кущення. Потім, так само використовуючи результати діагностики, можна додавати азот залежно від потреби. Якщо пшениця не проходила фазу кущення восени, існує ще і весняне кущення. Воно тим інтенсивніше відбуватиметься, чим більшу дозу азоту буде дано під час першого підживлення. Інакше кажучи, через перше азотне підживленням можна управляти процесом кущення.

  • Чи можете уточнити ці межі у числових показниках?

– Залежно від очікуваного рівня врожаю, мова йде про кількість у діапазоні від 25 до 45 кг діючої речовини азоту до початку відновлення вегетації.

  • Побутує така думка серед аграріїв, що після того, як можливо технікою в’їхати в поле, потрібно дати якнайбільше азоту, залишивши трохи його хіба що на ще одну операцію – кущення. Як ви ставитесь до такого варіанту азотного живлення озимої пшениці?

– Описана вами ситуація, на жаль, не рідкість. Якщо сільгоспвиробник має гарні та розвинені посіви озимої пшениці, проте хоче зекономити на «сірниках», тобто на паливі та техніці, та дає весь азот на одну агротехнічну операцію, то він і надалі провокує розвиток великої вегетативної маси рослини.

  • Така перспектива не є бажаною для пшениці озимої?

– Звісно, оскільки коли справа дійде до формування врожаю, рослині забракне азоту, і вона не доведе надлишок продуктивних стебел до належного результату, тобто до колосу, бо відсутня волога, а так само немає, чим зарадити у таких обставинах. Ця ситуація для пшениці може бути порівняна із дорожньою пригодою, коли посеред шляху у автівки закінчилося пальне.

  • Який вихід із описаної проблеми?

– Щоби такої біди не трапилося, рекомендую уважно, залежно від клімату й інших особливостей певного регіону, планувати агротехнічні операції, насамперед, підживлення озимої пшениці азотними добривами. Разове внесення, звісно, можливе, проте – лише в окремих, кризових ситуаціях, наприклад, за умови, що весна є дуже пізньою, але відомо, що вона буде короткою, тобто триватиме відносно недовго, як, скажімо, у 2018 році, або, коли на зміну кільком весняним тижням різко приходять дні з відносно високою температурою повітря. У такому випадку левову частку азотного живлення рекомендується дати вперше, а решту – залишити на потім. Утім, зверніть увагу, в тому разі, якщо ґрунти за гранулометричним складом є легкими, разове внесення азотних добрив матиме вельми низьку ефективність: матимуть місце не продуктивні втрати азоту.

  • Як на практиці запобігти такому розвиткові подій?

Перше підживлення планується, а підставою для нього є те, що посіви перезимували. Для досягнення високих результатів урожайності рекомендується провести діагностику азотного живлення та визначитись, яку кількість азотних добрив і в який період внести. Цей прийом є найбільш оптимальним аби забезпечити максимальну ефективність системи азотного живлення.

Вплив на компоненти структури врожаю, а саме формування кількості зерен в колосі. Найбільше на цей процес впливає застосування підживлення азотом у період кінця кущення на початку виходу в трубку. Добрива, що підходять для цього періоду – це КАС, аміачна селітра, карбамід, сульфат амонію. Ще раз повторюсь, управляти цим чинником можна за рахунок діагностики та розподілу доз азотних добрив. Важливо також на цей період росту та розвитку рослин забезпечити потребу  сірки.

  • Які існують особливості застосування сульфату амонію для азотного підживлення озимих сортів пшениці?

– Якщо говорити про сірковмісні добрива для пшениці озимої, то вони мають використовуватись, насамперед, як джерело сірки, а потім уже як доповнення азотного живлення. Якщо дивитись на те, що це підживлення азотом є відносно дешевим, то його можна застосовувати як азотне. Проте, якщо вносити сульфат амонію з осені, то це добриво буде тільки джерелом азоту, бо сірка рухається в зимовий період року точно так само, як азот, з такою ж самою швидкістю та розчинністю. Сірка й азот за зиму переміщаються в нижні шари ґрунту, і рослина вже не має тієї сірки, яку було внесено з осені. Сульфат амонію ефективний для підживлень і я раджу застосовувати його або разом із мерзлоталим внесенням, або відразу після останнього. Сірку у підживлення рекомендую давати тоді, коли можна в’їхати вже з технікою в поле.

  • Уточніть, будь ласка!

– Мова йде про два періоди можливого в’їзду в поле з аграрною технікою: коли по мерзлоталому вноситься аміачна селітра, або коли відбулось відновлення вегетації, тобто після досягнення агрофізичної стиглості ґрунту.

  • Яким із способів краще вносити сульфат амонію?

– Існує декілька варіантів. Можна, наприклад, розкидати по полю. На початку вегетації вологи у ґрунті завжди достатньо, її так само не бракує і на рослині. Тому вносити добриво можливо і в гранульованій, і в кристалічній формі, і в ґрунт, і в розкид. Відмінності проявлятимуться тільки в якості застосування, а ефективність дії сульфату амонію є більш-менш є однаковою.

  • Чи можливо розкидати це добриво у дощову погоду?

– Звісно. Будь-яке азотне добриво краще вносити тоді, коли очікуються опади, а не під час дощу.

  • Чому?

– Завдяки волозі якнайкраще відбувається розчинення та промивання добрива в ґрунті. Воно розподілятиметься рівномірно, а розчинення азоту буде більш ефективним, особливо, якщо мова йде про прикореневе підживлення розкидачем.

  • В яких випадках ви рекомендуєте використовувати карбамід для азотного живлення озимих сортів пшениці?

– Карбамід є тією формою, яка якнайкраще підходить для позакореневого підживлення через листок. Якщо мова йде про застосування для підживлення ґрунту азотом прикореневого способу внесення добрива, то карбамід можна застосовувати, оскільки він має пролонговану дію і буде забезпечувати поступове надходження азоту в ґрунт. Єдина умова полягає в тому, що за той період, упродовж якого карбамід перейде у необхідні форми, збільшується кількість непродуктивних втрат. Таке добриво рекомендую заробляти в ґрунт, наприклад, сівалкою.

Це добриво, також найкраще підходить для впливу на масу 1000 зерен та інші показники якості. Найкраще для цієї операції підходить застосування карбаміду у позакореневих підживленнях.

  • Чи доречним буде розкидати та заробити карбамід ротаційною бороною?

– Так, звісно. Якщо фермер забезпечив на початку необхідний мінімум амонійно-нітратної форми, то застосувати карбамід для довгострокової дії він може, при цьому скориставшись, звісно, таким прийомом, як заробка. Ефективність внесення залежить від стану посівів і від того, коли саме необхідно забезпечити азотне живлення. Якщо існує можливість рано внести, тобто здійснити операцію «закриття вологи», то застосування карбаміду буде дуже доречним. Проте варто пам’ятати: попри те, що в поточному році карбамід є найдешевшою за вартістю діючою речовиною, він не може бути повністю замінений в системі азотного живлення на пшениці озимій. Необхідно так само передбачати в системі азотного живлення і аміачну селітру або КАС, і сульфат амонію, якщо є необхідність у сірці. Цю потребу визначають не за вартістю добрива, а лише за результатами обстеження або за результатами діагностики.

  • Існує думка, що коли азот у карбаміді переходить із однієї форми в іншу, втрачається діюча речовина. Чи правильна вона?

– Ні, втрата діючої речовини – азоту – завжди відбувається. Азотні добрива частково втрачають діючу речовину: якісь – більше, якісь – менше. Карбамід як добриво має один вартий уваги недолік, який полягає в тому, що його застосування врозкид вимагає якнайшвидшої обов’язкової заробки. У випадку пшениці азотні добрива зазвичай вносяться способом розкидання, частина гранул при цьому залишається на поверхні, що завжди тягне за собою певні втрати. Варто також пам’ятати, що карбамід гідролізується, він переходить у газоподібну форму при контакті з ґрунтом, а розчиняючись, зв’язується з водою. Якщо карбамід має можливість звітритись, то він звітрюється.

  • Якщо гранула карбаміду, яка була на поверхні, зв’язалась із водою, то вона йде вниз, а догори вже не повертається.

– В ґрунті ніколи не триває якийсь один процес. Їх багато і відбуваються вони одночасно: і нітрифікація, і амоніфікація, і денітрифікація, – все триває одночасно. Застосувавши, скажімо карбамід, через один – два тижні, залежно від температури, умовно кажучи, матимемо це добриво в амонійній формі, а ще через пару тижнів – у нітратній.

Плануючи вирощування пшениці озимої та свої кроки по реалізації удобрення азотом, необхідно чітко розуміти, що отримати високий і якісний рівень врожаю застосувавши лише надмірні дози азоту в більшості випадків не можливо. Важливо вдало поєднувати технічний і матеріальний ресурс господарства, досвід вирощування культури попередніх років. Вчасно реагувати на зміни погодних умов. Головне пам’ятати, що надлишок добрив не може замінити відсутність компетенції вирощування культури.

Олександр Кривенко

Журнал “Агрономія Сьогодні. Озимі зернові та ріпак”, №3 (14), 2019

Замовляйте агрохімічне обстеження свого поля та рекомендації по системі живлення за телефоном 0674654909.

Попередня новина Всі новини Наступна новина
Замовити дзвінок
Iм'я:
Телефон:
Додати коментар
Коментар:
Дякую за заявку. Наш менеджер зв'яжеться з Вами протягом дня.
Дякуємо! Тепер ви перші дізнаєтеся про інновації.