Використання методів для відбору зразків ґрунту з поля залежить від технології, особливостей полів та мети відбору (агрохімічне обстеження, впровадження елементів точного землеробства, проблемні ділянки, оцінка придатності ділянки для вирощування культури, діагностика азотного живлення тощо), зони розташування полів та наявних шарів інформації (карти врожайності культур за декілька років, рельєфу, електропровідності тощо).

Виходячи з мети відбору, підбирається метод (сітка, менеджмент-зони (адаптивна сітка), деталізація (від 1 зразка на площу 0,5 га до 10 га або кількості зон), метод відбору (точка, діагональ, короткий трек, трек N, W). Потрібно звернути увагу на те, що відбір одного зразка з площі понад 10 га, незалежно від методу відбору, є мало об’єктивним та мало придатним для використання в реалізації точного землеробства.

Формування «менеджмент» зон: Вплив факторів на їх створення

На формування «менеджмент» зон впливають як нерегульовані фактори (рельєф, тип ґрунту, гранулометричний склад), так і регульовані (вміст та розподіл властивостей ґрунту, рН). Відбір зразків за адаптивною сіткою дозволяє оцінити комплекс характеристик у межах конкретної зони продуктивності.

Наведено приклад розбивки поля для відбору зразків ґрунту на основі ґрунтової карти, рельєфу, карти врожайності, даних супутникового моніторингу (знімків RGB, NDVI) за декілька років. За даними агрохімічного аналізу побудовано картограми розподілу показників. Отримані дані дозволяють управляти продуктивністю культур в межах зон, змінюючи регульовані фактори (окремі агрохімічні показники).

Розподіл елементів живлення та вплив на продуктивність

На полі площею 420 га було відібрано 43 зразки за методом адаптивної сітки (10 га) за декількома шарами даних поля. Слід звернути увагу на вміст елементів в зонах з однаковим рівнем продуктивності. Так, в зоні з високою продуктивністю забезпеченість фосфором від дуже високої до середньої, а на низькопродуктивних ділянках вміст фосфору від середнього до високого. Аналогічна ситуація з калієм: у високопродуктивних зонах вміст елемента від дуже високого до середнього. А низькопродуктивні ділянки мають як високу, так і середню забезпеченість калієм. Отже, відбір одного зразка ґрунту в зоні продуктивності не дозволить отримати об’єктивну характеристику забезпеченості елементами живлення в межах виділеної зони.

Потрібно пам’ятати, що розподіл елементів живлення строкатий і в зонах продуктивності з схожим значенням показника NDVI або одним рівнем урожайності він може суттєво відрізнятися. Це означає, що в одній і тій самій зоні з однаковим рівнем продуктивності, але в різних частинах поля можуть бути критичним фактором впливу на рівень продуктивності різні агрохімічні елементи або властивості ґрунту. Тому великої помилки можуть допустити фахівці, які розглядають зону з одним рівнем продуктивності як одиницю для відбору зразків в межах всього поля.

Наведена інформація підкреслює важливість обґрунтованого та адаптивного відбору ґрунтових зразків для ефективної реалізації точного землеробства. Використання адаптивної сітки, заснованої на різноманітних даних, таких як ґрунтові карти, рельєф, карти врожайності та супутниковий моніторинг, дозволяє більш точно визначити характеристики ґрунту в межах конкретних зон продуктивності.