Нестача вологи, різні фази дозрівання озимої пшениці, норми та строки внесення азоту весною 2020… З такими «гарячими» запитаннями від аграріїв звернулись журналісти Growex до Володимира Махоти, експерта компанії AgriLab.

–  Яка складається ситуація? Що такого цікавого ти запримітив? Чим характерна зима, кінець зими 2020?

– Чим вона характерна? Тим що майже не було снігу протягом цілої зими і плюсові температури – дуже вона тепла виявилася. Хоча я чув восени, що зима буде найлютіша, найхолодніша за останні 30 років. Мабуть, хтось плюс з мінусом переплутав…

– Які матиме наслідки тепла зима?

–Це призводить до того, що зараз в центральних і північних регіонах України немає запасів продуктивної вологи в грунті. Оскільки зимою ці запаси накопичуються снігом. Снігу нема. Ідуть окремі невеличкі дощі, та й то не скрізь. Місцями є дощі й достатньо сформовані запаси, які ще можуть випаровуватися, бо плюсові температури до посіву, але в більшості немає, от виходячи з цього і треба реагувати на цю ситуацію.

-Багато хто, хто на агроконсультацію телефонує, то кажуть що у них вологи накопичилося мало, вони проорали і ще буквально на штик або 30-40 см вологи, по різних регіонах. Ти теж таке накопичення бачиш?

-В принципі ще для озимини трохи зарано робити визначення запасів продуктивної вологи, оскільки не почалася активна вегетація. Трішки пізніше треба, десь початок березня (інтерв’ю відбулося 19.02.2020 – ред.). Через 2 тижні це зробити треба і приймати рішення, виходячи з того, скільки запасів продуктивної вологи є в ґрунті. Але виконувати операцію з підживлення треба вже. Чому? Тому що склалась наступна ситуація: перше – посівна кампанія в Україні озимих зернових минулого року, як завжди,  відбувалась без дощу. Це означає, що більшість посівів у тих господарствах, які посіяли пізно або посіяли вчасно, але не було вологи і отримали сходи значно пізніше – не мають осіннього кущення. У них там пшениця увійшла у фазу ниточки, до трьох листочків і завдяки такій м’якій зимі  ця пшениця трошки підтяглася, але її ще треба далі «за вуха» витягувати. Для цього є простенький агротехнічний прийом – це внесення в цей період зимовий. Ми зараз по календарному терміну маємо зимовий мерзло-талий. По факту на більшість полів можна заїхати вже.

– Який мерзло-талий, хто його в цьому році бачив ?

-Зимою під новий рік був мерзло-талий. Якщо вже можна в’їхати в поле, то треба давати зараз азот поки є волога. Не чекати можливих дощів які будуть, а може і не будуть. Я вважаю що треба зараз! Якраз період проведення першого підживлення по мерзло-талому, як ми називали раніше, або відновлення вегетації.

-Період цей зараз?

-Так, зараз пшениця пасивно вегетує – неактивно, а пасивно і тому її треба все одно підживлювати. Не чекати пізнього часу, а робити підживлення. Як робити підживлення? Це вже треба розглядати різні варіанти…

-Сходи на півночі з’являлися трішки раніше, ніж у нас на півдні. І от і зараз я бачу таку ситуацію, що є пшениця у фазі шила. Тільки з’являються сходи. Ти мені також кажеш, що дзвонять люди і кажуть, що тільки зійшла пшениця в лютому місяці. Ми буквально вчора з тобою говорили (зустріч відбулась на виставці «Зернові технології» – ред.)…

– Ми говорили про те, що минулого року був випадок, коли один фермер посіяв пшеницю дуже пізно, не було ще сходів і поле засипало снігом. Каже: «Приїжджаю на поле після того, як сніг зійшов- і рядочки видно…»  Так, пшениця сходить прямо під снігом. Такі випадки трапляються і навіть взимку сходи можуть з’явитись. От якщо вони з’явилися…До речі, той фермер, який під снігом побачив сходи, отримав 6 т пшениці.

-Молодець! Цікава у нього технологія.

-Але він не самостійно приймав рішення, а наймав консультанта.

-Добре! Дивись, є ситуація що у людини 2 млн схожих проростків на гектар, хороших, здорових у фазі «шила», що робити? Пересівати чи не пересівати? А є люди в яких нормальні посіви – по 5-бальній системі на 4-5 бали. Що робити людям, у яких пшениця в такій фазі у кінці лютого?

-Це не є проблемою, що «шило». В «шилі» краще перезимовує ніж у двох листочках. Якщо будуть приморозки, то в фазі шила пшениця витримає краще, ніж та, що має два листочки пшениці. Це не проблема абсолютно. Для “шила” є два сценарії. Який сценарій обрати, треба виходити з того, скільки запасів продуктивної вологи буде у конкретному регіоні у весняний період. Чому? Тому що від кількості запасів продуктивної вологи буде залежати той врожай, який можна отримати. І, виходячи з цього, необхідно визначати дозу підживлення азотом.

-Добре. Скільки треба?

-Перший варіант. Якщо ми маємо таку ситуацію, як зараз, коли озвучується що запасів продуктивної вологи на цей час, десь 70-90 мм, – це мало для пшениці. Відповідно не має поки що якихось підстав очікувати великого врожаю. Це означає, що давати високу дозу азоту всю повністю, не маючи запасів продуктивної вологи, не є доцільним. Необхідно дати частину в розрізі 60 % зараз, 40% – потім. Це якраз для пшениці, яка в «шилі». Не менше ніж 60 кг діючої речовини треба дати для того, щоб спровокувати весняне кущення. А далі дивитися по весняним опадам. Якщо є запаси продуктивної вологи, то їх треба виміряти. Не копати лопатою і дивитися — там сухо чи не сухо, а просто банально треба провести вимір: скільки міліметрів в грунті запасів продуктивної вологи на полях? Все.
Є методологія вимірювання. Можна виміряти.  Проводиться вимір вмісту вологи пошарово і прораховується на мм. «На палець» – не визначиш.

-Як визначити норму азоту, яка нам потрібна? Ми встановлюємо в залежності від нашого запланованого врожаю і …

-Не буду повторюватися, єдине що скажу, коли задають питання як визначити будь-що у сфері обстеження грунтів, прийняття рішення в системі удобрення, відповідь завжди одна – це провести вимірювання вмісту запасів мінерального азоту в грунті і прийняти рішення скільки його треба додати.

-Я знаю що ви робите таку діагностику…

-Так, робимо, зараз це дуже потрібно. Коли обмежена кількість запасів продуктивної вологи, прийняття рішень повинні бути зважені і обгрунтовуватись на тому, щоб максимально ефективно використати ресурс. У нашому випадку ресурсом є азотне добриво. Тому перше підживлення проводиться, а друге –  необхідно визначити потребу.

-Як це зробити?                

-Можна провести обстеження, називається воно діагностика азотного живлення. Суть його полягає в тому, що вже коли пшениця вегетує (це в кінці кущення – початок виходу в трубку) вивчається стан розвитку вегетативної маси культури на полі. По ділянках з різним розвитком виїжджає польова група і відбирає зразки грунту на вміст мінерального азоту. Визначається цей вміст мінерального азоту в грунті і здійснюється розрахунок скільки треба дати азоту ще в різних ділянках, виходячи із фактичного наявного азоту в грунті на момент вимірювання. І от цю кількість довносять. Ось так працює ця методологія.

(за посиланням – приклад застосування методології на полях господарства з Черкащини – ред.)

– Класно! Мені здається: те що треба, ти внесеш, не будеш нічого зайвого придумувати, і не будеш вигадувати велосипед. Беремо, вимірюємо і рахуємо. Перше підживлення проводимо «на око», а  в друге – корегуємо внесення.

– Може бути й відповідь за результатами такої діагностики: «підживлення не потребує». Оцей ресурс, який в даний момент «на око» використовуємо, а після вимірювання – не використовуємо, бо зараз не потребує. І такі випадки бувають.

 -А скажи, будь ласка, ви ж там і підберете яку форму азоту вносити: чи амідну, чи амонійну, так ?

-Коли робиться ця діагностики, то вимірюється ще і сірка. Потреба рухомої форми сірки на момент обстеження. Якщо є потреба, то буде запропоноване те добриво, яке найкраще підійде для підживлення.

-Тобто, ми внесемо все те, що треба зараз в конкретну фазу. А ті, хто захочуть зробити як завжди,- «наугад», в перше внесення який азот потрібно дати? Швидкий?

–Отже, зараз потрібно дати дві форми азоту. Це азот, який містить нітратну й амонійну форму. Це аміачна селітра або КАС. Краще аміачна селітра зараз. І сірку. А сірку можна дати у вигляді сульфату амонію. Тільки що стосується азоту, то все зрозуміло, а що стосується сірки – я не оперую взагалі такими поняттями, як «на око». Я вважаю що це не вірно. Якщо «на око», то краще взагалі не робити. Необхідно визначити скільки треба.

-Добре, я вірю що людина, яка працює в точному землеробстві не може робити «на око».

-Треба дивитися на стан розвитку посівів, для того щоб визначити які добрива в якій кількості вносити. Треба дивитися на потребу. Необхідно згадати все, що ви зробили і не зробили з осені.

 -А в другий варіант що обрати, коли 60 % потреби, і ми визначаємо що туди треба вносити. Якщо ми визначали, що відбулося відновлення вегетації вже конкретне. Пшениця росте, кущиться. Більш-менш є потенціал на 5 тон. Який азот ми там обираємо?

-Там потрібен швидкий азот. Карбамід вже не підходить зовсім. Не карбамід! Він буде ще певний час перетворюватися на доступну форму. Треба швидкий азот – це КАС або аміачна селітра. Карбамід можна застосовувати, але тільки позакоренево. Я про це також казав.

Продовження розмови дивіться на каналі AgriLabTV