При обговоренні точного землеробства та технологій пов’язаних зі змінними нормами, директор відділку поширення інформації Agri-Trend (США), починає розмову з найбільш поширеного міфу в точному землеробстві –  а саме те, що такі поняття як точне землеробство і змінні норми внесення ототожнюють. Стратегія управління точним землеробством може включати технологію змінних норм, але це лише один із чисельних елементів точного землеробства, – говорить Markus Braaten.

     В сільському господарстві часто такі поняття як точне землеробство і технологія змінних норм, використовують як взаємозамінні. Крім того, виробники сільськогосподарської продукції вважають, що стратегія точного землеробства вимагає негайного переходу на змінні норми внесення добрив.

     Звичайно, це одне із питань яке потрібно вирішити, але перед переходом до змінних норм, фермер повинен визначити мінливість врожайності на полі, і лише потім, робити наступний крок.

•  – Чи має конкретно це поле значну мінливість врожайності?
•  – Які фактори впливають на таку мінливість врожайності?
•  – Які із рішень будуть найбільш ефективними, для вирівнювання такої мінливості врожайності на полі?

Тільки даючи відповідь на ці питання, можна буде визначити – чи окупляться технології змінних норм при їх застосуванні. Як приклад, аналіз ділянки поля може взагалі показати про її непридатність для сільського господарства. За таких умов технологія використання змінних норм буде марною тратою коштів. Саме для отримання такої економічно вигідної і правильної відповіді, виробник має використати певні інструменти точного землеробства.

     За словами Markus Braaten, розуміння мінливості поля по врожайності – це ключ до вирішення питання. В разі коли мінливість врожайності знаходиться в межах 1,25-7,5 т/га на одному із полів, технологія використання точного землеробства окупиться значно швидше, ніж на полях, де така варіація близька до нуля.

     В умовах обмеженого часу та ресурсів, виробник має зробити рішення: «КОЛИ», «ДЕ» і «ЯК» він буде застосовувати елементи точного землеробства?

     За будь яких умов, рівень прикладених зусиль по кожній і зон поля залежатиме від потенційної врожайності кожної з ділянок. Зони із потенційною врожайністю кукурудзи понад 10т/га, заслуговують значно більшої уваги, ніж ті ділянки, в яких потенціал знаходиться лише в межах 1,25 т/га, незалежно від втручання.

За матеріалами – http://www.agritrend.com/